Ветеранами праці визнаються:
громадяни, які сумлінно працювали в народному господарстві, державних установах, організаціях та об'єднаннях громадян, мають трудовий стаж (35 років — жінки і 40 років — чоловіки) і вийшли на пенсію;
громадяни, яким призначені пенсії на пільгових умовах: за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах — за наявності загального трудового стажу у жінок — 25 років і у чоловіків — 30 років; за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з Шкідливи­ми та важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах — за наявності загального трудового стажу у жінок — 30 років і у чоловіків — 35 років; відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про пенсійне забезпечення» — за наяв­ності загального тру ... Читати далі »

Нерідко викликає обурення власне рівень обслуговування, без видимих порушень інших прав. Чи можна вважати порушенням прав споживачів неналежне обслуговування, чи є відповідне право? Так, законом передбачені права споживачів у сфері торговельного та інших видів обслуговування, існують затвердженні Кабінетом Міністрів України правила такого обслуговування.
Споживач має право на вільний вибір товарів і послуг у зручний для нього час з урахуванням режиму роботи продавця.
Продавець зобов’язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі товарів.
Забороняється примушувати споживача придбавати товари неналежної якості або непотрібного йому асортименту, з обов'язковим.
Споживач має право на:
а) перевірку якості, комплектності, міри, ваги та ціни товарів, що придбаваються;
б) демонстрацію безпечного та правильного використання товарів.
На вимогу споживача продавець зобов’язаний надати контрольно-вимірювальні прилади, документи про ціну товарів ... Читати далі »

За видачу свідоцтва про право на спадщину в обов'язковому порядку сплачується державне мито у розмірі 0,5 % від суми спадщини відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито». За видачу свідоц­тва про право на спадщину земельної ділянки (паю) необхідно буде ще сплатити державне мито у розмірі 0,1 % від вартості земельної ділянки.
Крім цього, необхідно буде сплатити ще податок з доходів. Відповідно до Закону України «Про податок з до­ходів фізичних осіб» при отриманні спадщини спадкоємцями, що не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення (це батьки спадкодавця, батьки чоловіка або дру­жини спадкодавця, чоловік, дружина, діти спадкодавця, діти чоловіка або дружини спадкодавця), сплачується податок за ставкою 5 % від вартості об'єкта оподаткування.
Цей податок ви сплачуєте шляхом подання щорічної дек­ларації про доходи за місцем вашої реєстрації.

Відповідно до ст. 744 Цивільного кодексу України (далі — ЦК) № 435 від 16.01.2003 р. встановлено, що за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у вигляді житловий будинок, квартиру, яка має цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача доглядом довічно.
Тобто за своєю правовою природою договір довічного утримання є відчуженням нерухомого майна квартири, що передається у власність другій стороні.
При укладенні договору довічного утримання (догляду) набувач одержує дохід у власність вартості нерухомого майна (квартири). Згідно із ст. 334 ЦК право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту державної реєстрації.
Оскільки договори відчуження нерухомого майна (в т.ч. довічного утримання) укладаються у письмовій формі і підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню ... Читати далі »

Відповідно до ст. 811 Цивільного кодексу України (далі — ЦК) договір найму житла повинен укладатися у письмовій формі, тобто його зміст має бути зафіксований в документі та підписаний сторонами.
Водночас недодержання сторонами договору найму житла вимог закону щодо обов'язкової письмової форми договору не тягне за собою визнання його недійсним. У такому разі згідно зі ст. 218 ЦК заперечення однією зі сторін факту вчинення правочину або окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами, але показання свідків суд не братиме до уваги.
Отже, щоб убезпечити себе від небажаних спадкоємців, я раджу вам дотримуватися письмової форми договору.
Договір, вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Відповідно до пп.«б» пп.9.1.4 п.9.1 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» договір оренди нерухомого майна підлягає нотаріальн ... Читати далі »

Як відомо, в якості роботодавця може виступати як юридична, так і фізична особа. Причому в ст. 3 КЗпП зазначено, що трудове законодавство поширюється на всіх роботодавців.

Основні вимоги
Трудові відносини між приватним підприємцем і найманим робітником носять своєрідний характер. Приватні підприємці не видають накази, розпорядження про прийняття на роботу, переведення та звільнення працівників, надання відпусток, не ведуть кадрової документації (особовий листок з обліку кадрів, осоову справу, книгу обліку трудових книжок) та інші документи, необхідність ведення яких установлена Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 р. № 58 "Про затвердження інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях" (далі - Інструкція № 58).
Основою трудових відносин між найманим робітником і приватним підприємцем відповідно до ст. 21 КЗпП є трудовий ... Читати далі »

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про основні принципи соціального захисту ветеранів праці та інших громадян пенсійного віку в Україні» № 3721 -XII від 16.12.1993 р. відмова у прийнятті на роботу та звільнення працівника з ініціативи власника чи уповноваженого ним органу у зв'язку з досягненням пенсійного віку забороняється.

Розірвання трудового договору у разі скорочення чисельності або штату працівників (п. 1 ст. 40 КЗпП)
Пунктом 1 ст. 40 КЗпП передбачено можливість розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у разі змін в організації виробництва i праці, у тому числі ліквідації, реорганізації (банкрутства) або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Звільнення із зазначених підстав допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу.
Порядок вивільнення працівників визначено ст. 492 КЗпП. Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
При вивільненні працівників у разі змін в організації виробництва i праці враховується переважне право на залишення на роботі відповідно до ст. 42 КЗпП.
Одночасно з попередженням про звільнення у зв’язку зі змінами в організації виробництва i праці власник ... Читати далі »

Працівники, що працюють на електронно-обчислювальних і обчислювальних машинах, до яких належить і персональний комп'ютер, та яким тривалість щорічної відпустки не визначено іншими актами законодавства, мають право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю до 4 календарних днів.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про відпустки» конкретна тривалість таких відпусток встановлюється колективним або трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в даних умовах.
Додаткова відпустка за особливий характер праці надається пропорційно фактично відпрацьованому часу. У розрахунку часу, що дає працівнику право на таку відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників даних виробництв.

За загальним правилом роботу у вихідні дні заборонено, проте у виняткових випадках, встановлених законодавством, допускається залучення окремих працівників до роботи в ці дні, але тільки з дозволу профспілкового комітету або іншого виборного на підприємстві органу (ч.1 ст. 71 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП).
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КЗпП залучення окремих працівників до роботи у вихідні дні допускається в таких виняткових випадках:
для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;
для відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна;
для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у подальшому нормальна робота підприємства в цілому або його окремих підрозділів;
для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальн ... Читати далі »