За загальним правилом роботу у вихідні дні заборонено, проте у виняткових випадках, встановлених законодавством, допускається залучення окремих працівників до роботи в ці дні, але тільки з дозволу профспілкового комітету або іншого виборного на підприємстві органу (ч.1 ст. 71 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП).
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КЗпП залучення окремих працівників до роботи у вихідні дні допускається в таких виняткових випадках:
для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;
для відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна;
для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у подальшому нормальна робота підприємства в цілому або його окремих підрозділів;
для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.
Зазначений вище перелік виняткових випадків є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає.
Забороняється залучати до роботи у вихідні дні за будь-яких обставин вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до 3 років (ст. 176 КЗпП), а також працівників, молодших 18 років (ст. 192 КЗпП).
Щодо залучення окремих працівників до роботи у святкові та неробочі дні, установлені ч.1 і ч.2 ст. 73 КЗпП, діють такі самі правила, як і щодо вихідних днів.
Зокрема, у святкові або неробочі дні допускаються роботи, припинення яких неможливе за виробничо-технічних умов (безперервно діючі підприємства) або у зв'язку з необхідністю обслуговування населення, а також допускаються роботи із залученням працівників у випадках та в порядку, передбачених ст. 71 КЗпП (ч.4 ст. 73 КЗпП).
При залученні до роботи у вихідний день конкретного працівника під вихідним днем слід розуміти саме вихідний день цього працівника, установлений правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіком змінності, затвердженим адміністрацією за погодженням з профкомом, оскільки на окремих підприємствах (ст. 68 і ст. 69 КЗпП) цей день може не збігатися із загальним (неділя) або загальноприйнятим (субота) вихідним днем.
Якщо роботу конкретного працівника у святковий (неробочий) день визначено графіком змінності, то окремого наказу щодо його залучення до роботи в цей день не потрібно.
Підприємство не має права залучати до роботи у вихідний чи святковий (неробочий) день увесь колектив працівників підприємства (структурного підрозділу) або оголошувати вихідний день робочим для всього підприємства, оскільки ст. 71 КЗпП допускає залучення до роботи з ці дні тільки окремих працівників.
Невиконання працівником наказу по підприємству про його залучення до роботи у вихідний чи святковий (неробочий) день при дотриманні підприємством встановленого порядку такого залучення є порушенням трудової дисципліни, і, відповідно, працівника можна притягти до дисциплінарної відповідальності за це порушення.
При цьому слід враховувати, що працівника в ці дні не можна залучати до роботи, яка не відповідає трудовому договору (ст. 31 КЗпП), а в разі відмови працівника виконати наказ про його залучення до роботи, що не відповідає трудовому договору, його не можна буде притягти до дисциплінарної відповідальності за це. ІЗ ЗВЕРНЕНЬ ГРОМАДЯН Якою є відповідальність керівника за невиплату зарплати?
У 2009 році адміністративний штраф за порушення встановлених норм-виплати зарплати, пенсії, стипендії, видачу їх не в повному обсязі і за інші порушення законодавства про працю (ст. 41 Кодексу про адміністративні правопорушення ) був збільшений вдвічі і тепер складає від 30 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 510 до 1700 грн.). Штраф за невиконання законних вимог інспектора праці виріс з 10—14 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 170 до 238 грн.) до 50 —100 мінімумів (від 850 до 1700 грн.).
За безпідставну, навмисну затримку більш ніж на місяць зарплати, стипендії, пенсії й інших виплат на керівника підприємства може бути накладений штраф у розмірі від 500 до 1000 неоподаткованих мінімумів доходів (від 8500 до 17000 грн.). Також керівник підприємства може бути покараний виправними роботами на строк до 2 років або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
Те саме діяння, якщо воно було вчинене внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати, стипендії, пенсії та інших встановлених законом виплат, карається штрафом від 1000 до 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до 3 років, або позбавленням волі на строк до 5 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років (ст. 175 Кримінального кодексу України).
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» передбачено підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, зокрема, якщо керівник-боржник підприємства ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням.
Якою на даний час є мінімальна заробітна плата?
І знову про мінімальну зарплату у 2010 р. — інформує Мінпраці
Лист Мінпраці від 03.02.2010 р. №98/13/84-10 «Щодо розміру мінімальної заробітної плати у 2010 році»
Департамент з питань державного регулювання зарплати та умов праці нагадує, що Законом від 20.10.2009 р. №1646-VI «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» встановлено розміри мінімальної зарплати з 01.11.2009 р. та на 2010 рік.
Відповідно до Закону «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» з 01.11.2009 р. мінімальна зарплата встановлена на рівні прожиткового мінімуму для працездатної особи у розмірі 744 грн.
Такий розмір мінімальної заробітної плати діє до прийняття Закону «Про Державний бюджет України на 2010 рік», в якому будуть встановлені розміри мінімальної заробітної плати у 2010 р.
|
