Новий Закон про зарплату
Верховна Рада України у вересні проголосувала за зміни до ст. 115 КЗпП і до ст. 24 Закону про оплату праці щодо введення обмежень за строками виплати зарплати та визначення сум авансу.
14 жовтня Президент підписав відповідний Закон від 23.09.2010 р. № 2559–VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо строків виплати заробітної плати» (чинний з 19.11.2010 р.).

Закон України від 23.09.2010 року № 2559–VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо строків виплати заробітної плати»
Підписано Закон, який зобов’язує роботодавців виплачувати зарплату:
1) не рідше 2 рази в місяць;
2) із проміжком між виплатами не більше 16 днів;
3) не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата;
При цьому аванс має бути виплачено в розмірі не меншому оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

... Читати далі »

При укладенні зі мною трудового договору було узгоджено умову про випробування. Коли я перебував на лікарняному, мене звільнили з роботи у зв'язку з невідповідністю їйі Чи маю я право на поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу?

Якщо результати випробування незадовільні, то трудовий договір розривається за ініціативою роботодавця, оскільки саме його не задовільняють результати випробування.
Звільнення за результатами випробування можливе, якщо буде встановлено невідповідність працівника на роботі згідно зі ст. 28 Кодексу законів України про працю (далі —КЗпП).
Але роботодавець порушив іншу норму права — звільнив працівника з роботи, коли той був на лікарняному. Ви можете звернутися до суду із заявою про поновлення вас на роботі і про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу (ст. 235 КЗпП).
Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника в період тимчасової непрацездатності працівника. Звіль ... Читати далі »

Я пішов у відпустку на 24 календарні дні, а відпрацював лише 8 місяців. Після відпустки я звільнився, тобто до закінчення робочого року, за який я одержав відпустки. При звільненні із зарплати було відраховано за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року. Чи мала адміністрація підприємства на це право?
Цей випадок чітко врегульовано трудовим законодавством.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він одержав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості власник або уповноважений ним орган проводить відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року.
Остаточно розраховуючись із працівником при звільненні, потрібно обчислити суму відпускних, яку було нараховано за дні невідпрацьованого працівником періоду. Далі від зарплати за відпрацьовані в поточному місяці дні відні ... Читати далі »

Я постійно працюю на.комп'ютері. Чи маю я право на додаткову відпустку?
Законодавством передбачено право на додаткову відпу¬стку, оплачувану за роботу на комп'ютері. Кількість днів відпочинку встановлює керівництво й трудовий колектив.
Згідно з Законом України «Про відпустки» № 504 від 15.11.1996 р. додаткова відпустка надається за особливий характер праці окремим категоріям осіб, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та в умовах підвищеного ризику для здоров'я.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1290 від 17.11.1997 р. передбачено, що у Списку співробітників, зайнятих на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах, за особливий характер праці передбачено щорічну додаткову відпустку найбільше 4 календарні дні.

Я розрахувався з роботи на підприємстві 3 місяці, тому, але мені досі не виплатили заробітну плату через відсутність грошей на розрахунковому рахунку. Чи маю я право подати позовну заяву до суду?

Повний розрахунок з робітником, згідно зі ст. 116 Кодексу законів про працю України, має відбутися в день його звільнення. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган, повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Відсутність грошей на розрахунковому рахунку фірми не вважається поважною причиною для затримки виплат.
Якщо остаточний розрахунок затримується, ви можете подавати на роботодавця до суду.

Чи має право працівник підприємства працювати за сумісництвом та договором підряду?
Для того, щоб працювати за сумісництвом, працівник повинен написати заяву, а роботодавець — оформити наказ про його прийняття на відповідну посаду. Посада, яку працівник бажає обійняти (хоч і за сумісництвом), має бути вакантною. Якщо потрібної вакансії немає, її необхідно створити відповід¬ним наказом та унести зміни до штатного розпису.
За сумісництвом наймана особа працює на підставі окремого трудового договорую.
Підприємство може укласти договір підряду як зі штатним працівником у його неробочий час, так і зі сторонньою особою.
У такому разі не потрібно дотримуватися режиму роботи. На умовах цивільно-правового договору виконавець самостійно розподіляє своє навантаження для виконання роботи.
Підприємству-замовнику достатньо встановити фіксовану суму винагороди за виконану роботу.

Я працюю за трудовим договором і на підставі цивільно-правового договору. Чи повинен вестись табель обліку використання робочого часу?
Згідно з чинним законодавством виконання робіт може здійснюватись як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договорів.
За трудовим договором працівник приймається на роботу (посаду), включену до штатного розпису підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою; працівнику гарантуються заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації; працівник підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку.
За трудовою угодою — договором підпряду, яким фактично є трудова угода, оплачується не процес праці, а її результати, і оплата визначається, як правило, після закінчення роботи та оформляється актами приймання-здавання виконаних робіт, на підставі яких провадиться їх оплата.
Порядок укладення цивільно-правов ... Читати далі »

Відповідно до листа Мінпраці від 25.08.2010 р. №9111/0/14-10/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2011 рік» Мінпраці затвердило норми тривалості робочого часу на 2011 рік, якими слід керуватися під час розрахунку норми тривалості робочого часу безпосередньо на підприємстві.
Як передбачено ч. 1 ст. 50 КЗпП, нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.
Водночас Мінпраці зазначає, що підприємства і організації при укладенні колдоговору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу. При цьому слід мати на увазі, що оплата праці має провадитись за повною тарифною ставкою, повним окладом.
Скорочена тривалість робочого часу встановлюється:
— для працівників віком від 16 до 18 років — 36 год./тиждень;
— для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) — 24 год./тиждень;
— для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами прац ... Читати далі »

Я звільнився з роботи до закінчення робочого року, за який одержав відпустку повної тривалості.
Чи має право власник провести відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року?

Законом України «Про відпустки» передбачено, що в разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості власник або уповноважений ним орган провадить відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року.
Відрахування із заробітної плати не провадяться, якщо: працівник звільняється з роботи у зв'язку з призовом або прийняттям на військову службу, направленням на альтернативну службу:
- працівника переводять за його згоди на інше підприємство або він переходить на виборну посаду у випадках, передбачених законами України;
- працівник відмовляється від переведення на ... Читати далі »

Указом Президента України від 03.07.98 р. №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» (в редакції Указу від 28.06.99 р. №746/99) установлено, що суб’єкти підприємницької діяльності — фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом календарного року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за календарний рік не перевищує 500 тис. гривень, мають право обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку (далі — Свідоцтво) за встановленою формою.
Для фізичної особи — суб’єкта підприємницької діяльності — платника єдиного податку чисельність найманих працівників, включаючи членів його сім’ї, які можуть перебувати у трудових відносинах з ними протягом календарного року, визначається таким чином.
Для перех ... Читати далі »