Держкомзем України наказом № 376 від 18.05.2010 р. затвердив Інструкцію про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками. Так, встановлення (або відновлення) меж земельної ділянки здійснюється з метою визначення в натурі (на місцевості) метричних даних земельної ділянки, у т. ч. місцеположення поворотних точок її меж та їх закріплення межовими знаками. Комплекс робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: підготовчі роботи, топографо-геодезичні, картографічні роботи та роботи із землеустрою, камеральні роботи, складання та оформлення матеріалів технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а також встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.
Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем (юридичною або фізичною особою, яка отримала ліцензію на проведення робіт із землеустрою та топографо-геодезичних робіт) у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою. Повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем завчасно, не пізніше ніж за 5 робочих днів до початку робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розроблених та затверджених відповідно до ст. 186 Земельного кодексу України:
технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) — у разі коли власнику (користувачу) земельної ділянки видано документ, що посвідчує право на земельну ділянку, без виносу меж такої ділянки в натуру (на місцевість) та закріплення їх межовими знаками;
технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, у т. ч. при поділі чи об'єднанні земельних ділянок (ч. 1 та 2 ст. 56 Закону України «Про землеустрій») або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (ч. 3 вказаної вище статті зазначеного Закону) — при передачі земельної ділянки у власність (користування) із земель державної та комунальної власності, а також із земель приватної власності у разі зміни її меж або цільового призначення при поділі чи об'єднанні земельних ділянок перед заповненням бланка державного акта на право власності на земельну ділянку або бланка державного акта на право постійного користування земельною ділянкою.
Спори відносно меж земельних ділянок вирішуються у суді.