У яких випадках дарувальник може розірвати договір дарування?

Дарування будь-якого майна, в тому числі нерухомого, є виключним правом власника цього майна. Договори на дарування майна, що знаходиться у спільній власності, укладаються за загальними правилами за згодою всіх учасників. Якщо подароване нерухоме майно було у приватній (або частковій) власності однієї особи, тоді згода іншої особи не потрібна.
В судовому порядку, шляхом подання позовної заяви, договір дарування можливо розірвати (визнати його недійсним) за певних умов, визначених у ст. 727 Цивільного кодексу України (далі — ЦК), з доведенням цих обставин у суді та якщо не минув строк позовної давності, який починається від дня, коли дарувальник довідався чи міг довідатися про порушення свого права (ч.1 ст.261 ЦК). Відповідно до ст.728 ЦК до вимог про розірвання договору дарування застосовується спеціальна позовна давність в один рік.
Згідно зі ст. 727 ЦК передбачено випадки, в яких дарувальник може розірват ... Читати далі »

За видачу свідоцтва про право на спадщину в обов'язковому порядку сплачується державне мито у розмірі 0,5 % від суми спадщини відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито». За видачу свідоц­тва про право на спадщину земельної ділянки (паю) необхідно буде ще сплатити державне мито у розмірі 0,1 % від вартості земельної ділянки.
Крім цього, необхідно буде сплатити ще податок з доходів. Відповідно до Закону України «Про податок з до­ходів фізичних осіб» при отриманні спадщини спадкоємцями, що не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення (це батьки спадкодавця, батьки чоловіка або дру­жини спадкодавця, чоловік, дружина, діти спадкодавця, діти чоловіка або дружини спадкодавця), сплачується податок за ставкою 5 % від вартості об'єкта оподаткування.
Цей податок ви сплачуєте шляхом подання щорічної дек­ларації про доходи за місцем вашої реєстрації.

Відповідно до ст. 744 Цивільного кодексу України (далі — ЦК) № 435 від 16.01.2003 р. встановлено, що за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у вигляді житловий будинок, квартиру, яка має цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача доглядом довічно.
Тобто за своєю правовою природою договір довічного утримання є відчуженням нерухомого майна квартири, що передається у власність другій стороні.
При укладенні договору довічного утримання (догляду) набувач одержує дохід у власність вартості нерухомого майна (квартири). Згідно із ст. 334 ЦК право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту державної реєстрації.
Оскільки договори відчуження нерухомого майна (в т.ч. довічного утримання) укладаються у письмовій формі і підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню ... Читати далі »

Приватизація земельних ділянок при переході права власності на житловий будинок, господарські будівлі і споруди на підставі договорів купівлі-продажу або дарування здійснюється шляхом розроблення місцевим земельним органом технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку. Громадянин, до якого на підставі договору купівлі-продажу або дарування перейшло право власності на житловий будинок, має право звернутися до місцевої ради для прийняття рішення про передачу їй у власність земельної ділянки, необхідної для обслуговування будинку в межах норм, визначених ст. 121 чинного Земельного кодексу України (для ведення особистого селянського господарства норма — не більше 2,0 га; для ведення садівництва — не більше 0,12 га; для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах — не більше 0,25 га, в селищах — не більше 0,15 га, в містах — не більше 0,10 га).
Після розроблення на за ... Читати далі »

Розпорядження щодо коштів померлого може міститися безпосередньо у тексті договору банківського (депозитного) вкладу або окремим додатком до цього договору, який засвідчено підписом уповноваженого працівника банку. Таке розпорядження має назву заповідального розпорядження. Наявність заповідального розпорядження дещо спрощує порядок отримання коштів спадкоємцем померлого. Однак у будь-якому разі для одержання коштів з банку спочатку оформляється право на спадщину або щонайменше оформляється у нотаріуса дозвіл на одержання вкладу спадкодавця.
Оформлення права на спадщину здійснюється шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину. Але перед отриманням у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину або дозволу на одержання вкладу спадкоємець повинен спочатку прийняти всю спадщину померлого, до якої входить і вклад. При цьому не має значення, як (за заповітом чи за законом) відбувається спадкування.
Якщо спадщину протягом 6 місяців з моменту смерті спадкодавця прийнято, потрібно зверн ... Читати далі »

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення інвалідів автомобілями» № 1760-VІ від 15.12.2009 р., прийнятого Верховною Радою України, внесено зміни до таких законів України, а саме:
ч. 1 ст. 38 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» доповнено новою частиною такого змісту: «Після смерті інваліда, дитини-інваліда автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням членів його сім'ї може бути переданий у їх власність у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Технічні та інші засоби реабілітації можуть бути залишені у власності членів сім'ї померлого інваліда, дитини-інваліда в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».
Закон України «Про гуманітарну допомогу» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 51, ст. 451; 2003 р., № 27, ст. 209, № 37, ст. 300; 2005 р., № 34, ст. 442; 2007 р., № 27, ст. 360) доповнено ст. 11-1 такого ... Читати далі »