Договір управління майном - 2 Липня 2010 - Юридична правова допомога
"ТВОЄ ПРАВО" - фахові юридичні консультації -

захисти себе!

Меню сайту
Категорії розділу
Кримінальне право [18]
Житлове право [45]
Земельні правовідносини [14]
Сімейне право [18]
Адміністративне право [32]
Соціальне забезпечення [45]
Спадкове право [16]
Трудове право [54]
Поради юриста [42]
Пошук
Реклама
Головна » 2010 » Липень » 2 » Договір управління майном

23:01
Договір управління майном
Договір управління майном

1. Належить до групи договорів про надання юридично-фактичних послуг.
Стаття 1029. Договір управління майном
1. За договором управління майном одна сторона (установник
управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк
майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату
здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах
установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).
За загальною характеристикою договір управління майном є:
- двосторонній;
- реальний (договір, який підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації може бути консенсуальним);
- відплатний
- у разі якщо управління встановлено в інтересах вказаної установником особи (вигодонабувача) він є договором на користь третьої особи
В літературі з цивільного права правова природа договору управління розкривається за допомогою кількох підходів (теорій):
1) генезисно-підприємницький;
2) зобов’язальний;
3) інвестиційний.
Сфера застосування договору управління майном визначається з урахуванням його суб’єктного складу (управителем може бути лише суб’єкт підприємницької діяльності) та об’єктів, які передаються в управління.
За цим критерієм у законодавстві України виділяються певні різновиди договору управління:
1) договір довірчого управління (якщо управителем є довірче товариство або банк);
2) договір управління цінними паперами;
3) договір управління активами інституційних інвесторів;
4) договір управління іпотечним покриттям;
5) договір управління корпоративними правами;
6) договір управління майновим комплексом;
7) тощо
До джерел правового регулювання договору зберігання належать: нормативно-правові акти (акти цивільного законодавства):
- Цивільний кодекс;
- Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р.;
- Закон України «Про цінні папери і фондовий ринок» від 23.02.2006 р.;
- Закон України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди» від 15.03.2001 р.;
- Закон України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» від 19.06.2003 р.;
- Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення» від 09.07.2003 р.;
- Декрет КМУ «Про довірчі товариства» від 17.03.1993 р.;
- тощо.

2. Цивільним кодексом України не встановлено спеціального порядку укладення договору управління майном.
Його укладення здійснюється в загальному порядку, встановленому для укладення цивільно-правових договорів, передбаченому ст.ст. 641-646 ЦК України.

Стаття 1031. Форма договору управління майном
1. Договір управління майном укладається в письмовій формі.
2. Договір управління нерухомим майном підлягає нотаріальному
посвідченню і державній реєстрації.

Сторони у договорі управління майном.
Сторонами у договорі є установник управління та управитель.

Стаття 1032. Установник управління
1. Установником управління є власник майна.
(з урахуванням особливостей щодо окремих об’єктів управління, наприклад, авторські права – ст. 45 Закону «Про авторське право і суміжні права» організації з колективного управління)
2. Якщо власником майна є фізична особа, місце перебування
якої невідоме або її визнано безвісно відсутньою, установником
управіння є орган опіки та піклування.
3. Якщо власником майна є малолітня особа або фізична особа,
яка визнана недієздатною, установником управління може бути опікун
або орган опіки та піклування.
4. Якщо власником майна є неповнолітня особа, установником
управління є ця особа за дозволом батьків (усиновлювачів) або
піклувальника.
5. Якщо власником майна є особа, цивільна дієздатність якої
обмежена, установником управління є її піклувальник.
6. У разі переходу права власності на майно, що є предметом
договору управління, від установника управління до іншої особи
договір управління не припиняється, крім випадків, коли право
власності на майно переходить внаслідок звернення на нього
стягнення.

Стаття 1033. Управитель
Управління майном — це один із видів підприємницької діяльності, оскільки спрямоване на отримання прибутку. У зв'язку з цим управителем може бути як фізична, так і юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності.
1. Управителем може бути суб'єкт підприємницької діяльності.
- компанії з управління активами;
- банки;
- довірчі товариства.
- тощо.
2. Управителем не може бути орган державної влади, орган
влади Автономної Республіки Крим або орган місцевого
самоврядування, якщо інше не встановлено законом.
Ст. 168 ГК України (управління корпоративними правами держави) безпосередньо відповідним органом виконавчої влади.
3. Вигодонабувач не може бути управителем.
4. Управитель діє без довіреності.

Стаття 1034. Особа, яка набуває вигоди від майна, що передане
в управління
1. Вигоди від майна, що передане в управління, належать
установникові управління.
2. Установник управління може вказати в договорі особу, яка
має право набувати вигоди від майна, переданого в управління
(вигодонабувача).

3. Зміст договору управління майном складають його умови.
Істотними умовами договору управління майном є:
1) предмет договору управління майном;
2) об’єкт, що передається в управління;
3) розмір і форма плати за управління майном;
4) строк договору управління.

Предмет договору.
Предметом договору є послуги юридичного та фактичного характеру, які як правило, полягають у володінні, користуванні та розпоряджанні майном власника в його інтересах та від імені управителя.

Об’єкт, що передається в управління.
- Стаття 1030. Предмет договору управління майном (неточність - предметом є послуга)
1. Предметом договору управління майном можуть бути
підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні
папери, майнові права та інше майно.
2. Не можуть бути предметом договору управління майном
грошові кошти, крім випадків, коли право здійснювати управління
грошовими коштами прямо встановлено законом.
3. Майно, передане в управління, має бути відокремлене від
іншого майна установника управління та від майна управителя.
Майно, передане в управління, має обліковуватися в управителя
на окремому балансі, і щодо нього ведеться окремий облік.
Розрахунки, пов'язані з управлінням майном, здійснюються на
окремому банківському рахунку.
4. Майно, набуте управителем у результаті управління майном,
включається до складу отриманого в управління майна.
Стаття 1039. Передання в управління майна, що є предметом
договору застави
1. Майно, що є предметом договору застави, може бути передане
в управління.
2. Установник управління зобов'язаний попередити управителя
про те, що майно, яке передається в управління, є предметом
договору застави.
Якщо установник управління не попередив управителя і сам
управитель не знав і не міг знати про те, що майно, яке передане в
управління, є предметом договору застави, управитель має право
вимагати розірвання договору та виплати належної йому за договором
плати відповідно до строку управління цим майном.

Розмір і форма плати за управління майном.
Стаття 1042. Право управителя на плату
1. Управитель має право на плату, встановлену договором, а
також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв'язку
з управлінням майном.
2. Управитель майном, якщо це передбачено договором, має
право відраховувати належні йому відповідно до частини першої цієї
статті грошові суми безпосередньо з доходів від використання
майна, переданого в управління.

Строк договору управління.
Стаття 1036. Строк договору управління майном
1. Строк управління майном встановлюється у договорі
управління майном.
Якщо сторони не визначили строку договору управління майном,
він вважається укладеним на п'ять років.
2. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення
або зміну договору управління майном після закінчення його строку
договір вважається продовженим на такий самий строк і на таких
самих умовах.

4. Залежно від сторони у договорі управління майном, права та обов’язки за ним поділяються на два види:
- права та обов’язки установника управління;
- права та обов’язки управителя.

- Обов’язки установника управління:
1) передати в управління об’єкт управління, якщо договір підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації;
2) попередити управителя про те, що майно, яке передається в управління, є предметом договору застави;
3) оплатити вартість управління майном та відшкодувати витрати, зроблені у зв’язку з управлінням.
- Права установника управління.
Стаття 1040. Звернення стягнення на майно, передане в
управління, за вимогою кредитора установника
управління
1. Звернення стягнення на майно, передане в управління, за
вимогою кредитора установника управління не допускається, крім
випадку визнання установника управління банкрутом або звернення
стягнення за вимогою заставодержателя на майно, що є предметом
договору застави. У разі визнання установника управління банкрутом
договір управління цим майном припиняється і воно включається до
ліквідаційної маси.

- Обов’язки управителя:
1) прийняти об’єкт управління в управління;
2) здійснювати управління майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача);
3) виявляти належну турботливість про інтереси установника управління або вигодонабувача;
4) отримувати згоду установника управління на відчуження майна, переданого в управління, або передання його в заставу;
5) здійснювати управління майном особисто, крім випадків, якщо можливість передання прав управління майном іншій особі передбачена договором, або цього вимагали інтереси установника управління;
6) повідомляти осіб, з якими він вчиняє правочини, про те, що він є управителем, а не власником майна.

- Права управителя.
(Ст. 1033) 5. Управитель, якщо це визначено договором про управління майном, є довірчим власником цього майна, яким він володіє, користується і розпоряджається відповідно до закону та договору управління майном.
Договір про управління майном не тягне за собою
переходу права власності до управителя на майно, передане в
управління.
Під правом довірчої власності слід розуміти речове право суб’єкта підприємництва – юридичної чи фізичної особи, який володіє, користується і розпоряджається переданим йому в управління майном з метою його примноження або збереження, реалізуючи в процесі управління повноваження власника.
Суб’єктами правовідношення, яке виникає із довірчої власності, є довірчий власник (особа, якій передано майно в управління) та установник управління (власник майна, переданого в управління).
Аналіз положень законодавства України про довірчу власність дає підстави виділити такі її особливості:
1) вона є одним із різновидів речових прав на чуже майно;
2) вона є одним із правових режимів майна, який може використовуватися суб’єктами господарювання у процесі здійснення господарської діяльності;
3) її суб’єктами можуть бути лише фізичні та юридичні особи, які мають статус підприємців;
4) вона включає у себе усі три правомочності власника: право володіння, користування та розпоряджання майном;
5) здійснюючи її, суб’єкти підприємництва діють від власного імені в інтересах установників управління;
6) управління майном здійснюється у межах цільового призначення, визначеного установником управління;
7) управління майном здійснюється особисто довірчим власником, який не може передавати повноваження з управління іншим особам.

5. - У разі порушення сторонами зобов”язань за договором управління майном, настає цивільно-правова відповідальність, встановлена договором, якщо інше не передабачено ЦК, іншими актами цивільного законодавства.

Стаття 1043. Відповідальність управителя
1. Управитель, який не виявив при управлінні майном належної
турботливості про інтереси установника управління або
вигодонабувача, зобов'язаний відшкодувати установникові управління
завдані збитки, а вигодонабувачеві - упущену вигоду.
Управитель відповідає за завдані збитки, якщо не доведе, що
вони виникли внаслідок непереборної сили, винних дій установника
управління або вигодонабувача.
2. Управитель несе субсидіарну відповідальність за боргами,
що виникли у зв'язку із здійсненням ним управління, якщо вартості
майна, переданого в управління, недостатньо для задоволення вимог
кредиторів.
3. Субсидіарна відповідальність управителя, встановлена
частиною другою цієї статті, настає також у разі вчинення
правочинів з перевищенням наданих йому повноважень або
встановлених обмежень, за умови, що треті особи, які беруть участь
у правочині, доведуть, що вони не знали і не могли знати про
перевищення управителем повноважень або встановлених обмежень. У
цьому разі установник управління може вимагати від управителя
відшкодування завданих ним збитків.

Стаття 1044. Припинення договору управління майном
1. Договір управління майном припиняється у разі:
1) загибелі майна, переданого в управління;
2) припинення договору за заявою однієї із сторін у зв'язку
із закінченням його строку;
3) смерті фізичної особи - вигодонабувача або ліквідації
юридичної особи - вигодонабувача, якщо інше не встановлено
договором;
4) відмови вигодонабувача від одержання вигоди за договором;
5) визнання управителя недієздатним, безвісно відсутнім,
обмеження його цивільної дієздатності або смерті;
6) відмови управителя або установника управління від договору
управління майном у зв'язку з неможливістю управителя здійснювати
управління майном;
7) відмови установника управління від договору з іншої, ніж
указана в пункті 6 цієї частини, причини за умови виплати
управителеві плати, передбаченої договором;
8) визнання фізичної особи - установника управління
банкрутом;
9) повного завершення виконання сторонами договору
управління майном;
10) дострокового припинення управління майном, якщо це
передбачено цим договором, або за рішенням суду.
2. У разі відмови однієї сторони від договору управління
майном вона повинна повідомити другу сторону про це за три місяці
до припинення договору, якщо договором не встановлений інший
строк.
3. У разі припинення договору управління майном майно, що
було передане в управління, передається установникові управління,
якщо інше не встановлено договором.

Договір управління майном є двостороннім, сторонами якого є кредитор – установник управління і боржник – управитель. Управління майном може встановлюватися на будь-якій формі власності – державній, комунальній або приватній. Тому установником управління може виступати будь-який власник. При цьому установниками управління майном можуть бути й невласники – суб’єкти зобов’язальних і виключних прав, законні представники, орган опіки та піклування в разі необхідності постійного управління нерухомим й цінним рухомим майном недієздатного громадянина. Цивільний кодекс України (ст. 1032) перелічує можливих установників управління: а) якщо місце перебування власника майна невідомо або його визнано безвісно відсутнім, або власником майна є малолітній чи особа, визнана недієздатною, установником управління є орган опіки й піклування; б) якщо власник майна є неповнолітнім, установником управління є він сам, причому він діє з дозволу батьків (усиновлювачів) або піклувальника; в) якщо власником майна є особа, обмежена в дієздатності, установником управління є її піклувальник. ЦК України передбачає управління і в тих випадках, коли особа, яка займалася підприємництвом, визнана безвісно відсутньою, недієздатною або обмеженою в дієздатності, або якщо власником майна, яке використовувалося у підприємництві, стала неповнолітня (малолітня) особа. Орган опіки та піклування в таких випадках може призначити управителя цього майна (ст. 54 ЦК України). Він укладає з останнім договір про управління майном і контролює його діяльність відповідно до правил про контроль за діяльністю опікуна й піклувальника.
Суб’єкти права господарського відання і права оперативного управління майном не можуть передавати закріплене за ними майно в управління, тому що тільки власник вирішує питання про таку передачу. Установниками управління можуть бути державні й муніципальні установи, некомерційні організації, що тим більш виправдано, оскільки такі суб’єкти не вправі займатися підприємницькою діяльністю на постійній основі.
Співвідношення інтересів сторін у правовідносинах управління майном характеризується тим, що за наявності самостійного інтересу управителя в структурі правовідносин основним є його діяльність в інтересі установника управління або вигодонабувача. Управителем може бути фізична або юридична особа, здатна за правовою формою діяльності й наявністю спеціального резервного фонду, а також за іншими показниками задовольнити потреби клієнтури й відповідати по своїх боргах. За загальним правилом управителем має бути суб’єкт підприємницької діяльності (ст. 1033 ЦК України), але в разі, коли управління відбувається безоплатно або близькими родичами установника, або за інших обставин, вказаних у законі, управителем може виступати й фізична особа-непідприємець.

Договір управління майном
"Підприємницьке право" О.В. Старцев

Відносини з управління майном безпосередньо регулюються гл. 70 ЦК України, а також галузевими законами, що передбачають встановлення управління у відповідній сфері діяльності: законами України від 19 червня 2003 р. № 978-ІУ "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю", від 24 червня 2004 р. № 1875-ІУ "Про житлово-комунальні послуги" та іншими.
Поняття договору управління майном
Згідно зі ст. 1029 ЦК України за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).
Відповідно до ч. 2 цієї ж статті договір управління майном може засвідчувати виникнення в управителя специфічного права довірчої власності на отримане в управління майно. Тому, власне, цей договір розглядається як різновид договорів про передачу майна у власність.
Характеристика договору управління майном
1. За договором управління майном, відповідно, передається в управління майно.
Майном, як предметом договору управління майном, за ст. 1030 ЦК України можуть бути підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права та інше майно. Так, за Законом України "Про житлово-комунальні послуги" управитель за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд.
Частина 2 ст. 1030 ЦК України обмежує можливість грошових коштів бути предметом договору управління майном, крім випадків, коли право здійснювати управління грошовими коштами прямо встановлено законом. Такий виняток передбачений Законом України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю", який передбачає право управителя здійснювати управління коштами фонду фінансування будівництва та фонду операцій з нерухомістю.
2. Сторонами договору управління є установник управління та управитель.
За ст. 1032 ЦК України установником управління є власник майна - фізична або юридична особа будь-якої організаційної форми і незалежно від наявності у неї статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
----------------------------------------------------------------
ЦК України (витяг)
Стаття 54. Управління майном, що використовується у підприємницькій діяльності, органом опіки та піклування

1. Якщо фізична особа – підприємець визнана безвісно відсутньою, недієздатною чи її цивільна дієздатність обмежена або якщо власником майна, яке використовувалося у підприємницькій діяльності, стала неповнолітня чи малолітня особа, орган опіки та піклування може призначити управителя цього майна.
Орган опіки та піклування укладає з управителем договір про управління цим майном.
2. При здійсненні повноважень щодо управління майном управитель діє від свого імені в інтересах особи, яка є власником майна.
3. У договорі про управління майном встановлюються права та обов’язки управителя.
Орган опіки та піклування здійснює контроль за діяльністю управителя майном відповідно до правил про контроль за діяльністю опікуна і піклувальника.
4. Договір про управління майном припиняється, якщо відпали обставини, на підставі яких він був укладений.
НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР

до статті 54 Цивільного кодексу України
1. Частина 1 ст. 54 ЦК органам опіки та піклування надає право призначати управителя майна, яке використовувалося у підприємницькій діяльності, у випадках, коли фізична особа-підприємець з тих чи інших причин не змогла самостійно здійснювати право власності щодо нього. Перелік таких випадків є вичерпним. До них віднесено визнання фізичної особи – підприємця: 1) безвісно відсутньою (ст. 43 ЦК); 2) недієздатною (ст. 39 ЦК); 3) обмежено дієздатною (ст. 36 ЦК); 4) набуття права власності на майно, яке використовувалося у підприємницькій діяльності, неповнолітньою чи малолітньою особою.
2. Управління майном здійснюється на підставі договору управління майном, що укладається органами опіки та піклування з управителем в інтересах фізичної особи – підприємця, визнаної безвісно відсутньою, недієздатною чи обмежено дієздатною або в інтересах малолітньої чи неповнолітньої особи. ….
5. Договір про управління майном фізичної особи – підприємця припиняється за підставами, передбаченими ст. 1044 ЦК. Крім цього він припиняється у випадку, якщо відпали обставини, за наявності яких він був укладений. До таких обставин слід віднести: 1) поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, дієздатність якої була обмежена; 2) поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною; 3) скасування рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою у зв’язку з її появою або одержання відомостей про місце її перебування; 4) набуття неповнолітньою особою повної цивільної дієздатності.

Категорія: Спадкове право | Переглядів: 6431 | Додав: ВКарпатах | Рейтинг: 2.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Календар
«  Липень 2010  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Архів записів
Друзі сайту
отдых в Сходнице
Статистика

каталог сайтів

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

Реклама
З питань
розміщення реклами
звертайся
за тел. 063 61 21 545
Copyright "Твоє право" © 2017. При копіюванні матеріалу гіперпосилання на сайт pravnik.at.ua обов'язкове. Хостинг від uCoz