6 жовтня 2009 Р. Конституційний Суд України оприлюднив прийняте 30 вересня Рішення у справі № 1-23/2009 за конституційним зверненням громадянина Голованя І. В. щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу).

Автор звернення у контексті положень статті 59 Конституції України просив роз’яснити, чи має громадянин право на правову допомогу адвоката під час допиту його як свідка або у разі виклику для надання пояснень до державних органів та чи є це право однією з конституційних гарантій, що надає громадянину можливість вільно обирати своїм представником або захисником у будь-яких державних органах адвоката.

 "Положення частини 1 статті 59 Конституції України „кожен має право на правову допомогу" треба розуміти як гарантовану державою можливість будь-якій особі незалежно від характеру її правовідносин з державними органами, органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, юридичними та фізичними особами вільно, без неправомірних обмежень отримувати допомогу з юридичних питань в обсязі і формах, як вона того потребує", - говориться в рішенні КС.

Конституційний суд також вирішив, що положення ч.2 ст.59 Конституції в аспекті конституційного звернення треба розуміти так, що особа під час допиту її як свідка в органах дізнання, досудового слідства чи дачі пояснень у правовідносинах з цими та іншими державними органами має право на правову (юридичну) допомогу від обраної за власним бажанням особи в статусі адвоката.

Це також не виключає можливості отримання такої допомоги від іншої особи, якщо законами України щодо цього не встановлено обмежень.

Отже, кожен громадянин має право на правову допомогу адвоката під час допиту його як свідка або у разі виклику для надання пояснень до державних органів.

ІЗ ЗВЕРНЕНЬ ГРОМАДЯН

Які права має позивач у суді? У яких випадках відбувається відкладення розгляду справи?

Згідно із ст. 30 Цивільного процесуального кодексу України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Позивачем є особа, яка звертається до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У позивача є досить істотний перелік прав:

-              ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи;

-              одержувати копії рішень, ухвал, брати участь у судових засіданнях;

-              подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, ставити питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам;

-              заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб;

-              користуватися правовою допомогою;

-              ознайомлюватися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти;

-              оскаржувати рішення й ухвали суду.

Відкладення розгляду справи відбувається у разі:

-        неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки;

-        неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними;

-        першої неявки без поважних причин належним чином повідомленого позивача в судове засідання або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності;

-        якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Неявка представника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки не є перешкодою для розгляду справи. За клопотанням сторони та з урахуванням обставин справи суд може відкласти її розгляд.

У разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, без поважної причини або неповідомлення ним про причину повторної неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без роз­гляду. Якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).