Відповідно до частини першої статті 158 Земельного кодексу України (далі — Земельний кодекс) земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. Порядок розгляду земельних спорів органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів визначено положеннями статті 159 Земельного кодексу. Згідно з чинним Земельним кодексом земельні спори розглядаються на сесіях рад чи засіданнях їх виконавчих органів з викликом сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. Нажаль порядок підготовки справи до розгляду земельних спорів на сесіях рад чи засіданнях їх виконавчих органів законодавчо не визначений і не врегульований, як і детальних процесуальних правил ухвалення таких рішень, за результатами розгляду земельних спорів. Відповідно до ч. 4 ст. 159 Земельного кодексу: 1) земельні спори мають розглянути на підставі заяви однієї зі сторін у місячний термін із дня подання заяви; 2) відбувається це за участі зацікавлених сторін, які повинні бути заздалегідь повідомлені про час і місце розгляду спору. У разі відсутності сторони на першому вирішенні питання й офіційної згоди на його розгляд останній переноситься. Повторно відкласти розгляд можливо лише з поважних причин. Відсутність сторони без поважних причин на повторному розгляді земельного спору вже не зупиняє його розгляд і прийняття рішення; 3) у рішенні мають визначити порядок його виконання; 4) рішення передають сторонам у 5-денний термін із часу його прийняття. Щодо атрибутів такого рішення із земельного спору, то вони законодавчо не врегульовані. Як зазначає ч. 5 ст. 158 Земельного кодексу, у разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів спір вирішується судом. Разом з тим, потрібно мати на увазі положення ст. 20 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", яка зазначає, що державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і, що дуже важливо, не повинен призводити до втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійсненні органами місцевого самоврядування наданих їм власних повноважень.
