Відповідальність за шкоду через обман або зловживання довірою
Ст. 192 Кримінального кодексу України (далі — Кодекс) передбачено відповідальність за заподіяння значної майно¬вої шкоди шляхом обману або зловживання довірою за відсутності ознак шахрайства у вигляді накладення штрафу до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (нео¬податковуваний мінімум доходів громадян становить 17 грн.) або громадськими роботами на строк до 240 год., або вип-равними роботами на строк до 2 років, або арештом на строк до 6 місяців. Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або такі, що заподіяли майнову шкоду у вели-ких розмірах, караються штрафом від 50 до 100 неоподатко¬вуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до 3 років. Майнова шкода визнається значною, якщо вона у 50 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а у великих розмірах — така, що у 100 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Крім цього, такі дії посадових осіб підпадають також під ч. 3 ст. 358 Кодексу «Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених доку¬ментів», в якій зазначається, що використання завідомо підробленого документа карається штрафом до 50 неопо¬датковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 2 років. Відповідно до ст. 49 Кодексу особа звільняється від кри¬мінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочи¬ну і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 2 роки — у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш сурове, ніж обмеження волі; 3 роки — у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у вигляді обмеження або поз¬бавлення волі; 5 років — у разі вчинення злочину середньої тяжкості; 10 років — у разі вчинення тяжкого злочину; 15 років — у разі вчинення особливо тяжкого злочину. У ст. 12 Кодексу залежно від ступеня тяжкості злочини поділяються на злочини невеликої тяжкості, середньої тяж¬кості, тяжкі та особливо тяжкі. Злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у вигляді позбав¬лення волі на строк не більше 2 років, або інше, більш м'яке покарання. Злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше 5 років. Тяжким злочином є злочин, за який пе¬редбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше 10 років. Особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 10 років або довічного позбавлення волі. У випадках, передбачених ст. 192 та ч. 3 ст. 358 Кодексу злочин кваліфікується як злочин невеликої тяжкості, і тому особа не може бути звільнена від кримінальної відповідаль¬ності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання виро¬ком законної сили не минуло 3 роки.