Лист ДПАУ від 02.03.2011 р. №5909/7/17-0317 «Про плату за землю з фізичних осіб»
ДПАУ роз’яснила питання щодо плати за землю з фізосіб.

У пункті 2 ст. 286 Податкового кодексу зазначено, що платники плати за землю (крім фізосіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу ДПС за місцезнаходженням ділянки податкову декларацію на поточний рік за встановленою формою, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. При цьому згідно зі ст. 287 Податкового кодексу власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності чи права користування ділянкою.

Відповідно до п. 2 ст. 287 Податкового кодексу облік фізосіб — платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.

ПЗ щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 к. д., що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно зі ст. 80 Земельного кодексу суб’єктами права власності на землю є громадяни та юрособи — на землі приватної власності. Вони набувають права власності та права користування ділянками із земель державної/комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування або ж за результатами аукціону.

Згідно з п. 5 Указу від 19.01.99 р. №32/99 «Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення» покупцями земельних ділянок несільськогосподарського призначення могли бути, зокрема, громадяни України — СПД. Але з підписанням Указу від 20.07.2007 р. №650/2007 вищезазначений указ втратив чинність.

Відповідно до ст. 50 ЦКУ від 16.01.2003 р. №435-IV фізособа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її держреєстрації.

Статтею 58 ГКУ встановлено, що госпсуб’єктами є:

— госпорганізації — юрособи, державні, комунальні та інші підприємства, а також інші юрособи, які здійснюють госпдіяльність та зареєстровані в установленому порядку;

— громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють госпдіяльність та зареєстровані як підприємці.

Громадянин визнається госпсуб’єктом у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови держреєстрації його як підприємця без статусу юрособи.

Громадянин-підприємець зобов’язаний своєчасно надавати податковим органам декларації про доходи, інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов’язкових платежів; сплачувати податки та інші обов’язкові платежі.

Згідно з Наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. №1015 «Про затвердження форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)» у ряд. 6 зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта фізосіб-підприємців.

Документи, що посвідчують право на земельну ділянку:

— право власності на земельну ділянку посвідчується держактом;

— право постійного користування землею посвідчується держактом на право постійного користування;

— право оренди ділянки посвідчується договором оренди.

Тож якщо оформлений держакт на право власності за земельну ділянку або договір оренди земельної ділянки, наданий у порядку, установленому чинним законодавством, на фізосіб-підприємців і земельні ділянки, використовуються для здійснення підприємницької діяльності, то такі підприємці подають до ДПС за місцезнаходженням ділянки податкову декларацію з плати за землю.