Чи може фізична особа - СПД-«єдиноподатник» додатково працювати найманим працівником Згідно зі ст. 128 Господарського кодексу України громадянин визнається госпсуб'єктом у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови держреєстрації його як підприємця без статусу юрособи. Громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність: безпосередньо як підприємець або за допомогою створюваного ним приватного підприємства, з або без залучення найманої праці; самостійно або спільно з іншими особами. У рамках своєї підприємницької діяльності фізособа укладає цивільно-правові договори відповідно до ЦКУ, при укладанні яких виконавець не є найманим працівником (і на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства), а виконує роботу на свій ризик. Тобто фізособа-СПД, зареєстроване у встановленому порядку, є самозайнятою особою. Під терміном «самозайнята особа» слід розуміти платника, що є фізособою-СПД чи здійснює незалежну професійну діяльність, за умови, що така особа не є працівником у межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності (пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПКУ ). Громадяни реалізують право на працю (на підставі ч. 1 ст. 67 ГКУ та ч. 2 ст. 2 КЗпП) шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві (в установі, організації) або з фізособою. Працівником вважається фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з трудовим договором (контрактом) (пп. 14.1.195 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). На думку Держкомпідприємництва, фізособа-СПД, що є платником ЄП, може бути найманим працівником, за умови, якщо його підприємницька діяльність не пов'язана з виконанням посадових обов'язків як працівника підприємства (установи, організації або фізособи) і здійснюється у вільний від таких обов'язків час . Відповідно до пп. 8 ПКУ встановлено, що з 01.01.2011 р. до внесення змін в р. XIV ПКУ про оподаткування суб'єктів малого підприємництва застосовується Указ від 03.07.98 р. № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», з урахуванням окремих особливостей ПКП. Статтями 2 і 4 цього Указу встановлено, що суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за ЄП шляхом отримання свідоцтва про сплату ЄП, за умови обов'язкового дотримання ст. 1 цього Указу (щодо кількості найманих осіб і річного обсягу виручки). Спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва може застосовуватися поряд з діючою системою за вибором суб'єкта малого підприємництва. Доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, які обкладаються ЄП, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника. У випадку якщо фізособа-СПД отримує інші доходи, ніж від здійснення підприємницької діяльності, в рамках обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими для платників-фізосіб (п. 177.6 ст. 177 ПКП).
|