Законом України «Про соціальні послуги» визначено, що право на безоплатне соціальне обслуговування (отримання соціальних послуг) у державних та комунальних установах мають громадяни, не здатні до самообслуговування у зв'язку з похилим віком, хворобою, інвалідністю, якщо вони не мають рідних, які повинні забезпечити їм догляд і допомогу (тобто лише одинокі).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам» до категорії одиноких осіб також належать особи, які не мають працездатних родичів, зобов'язаних за законом їх утримувати.
За ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до непрацездатних належать особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані інвалідами, в тому числі діти-інваліди, а також особи, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до цього Закону. Отже, якщо родичі особи, яка потребує соціального обслуговування в територіальному центрі, належать до зазначених категорій, така особа також належить до одиноких і має право на безоплатне отримання соціальних послуг.
Водночас згідно з п. 11 Переліку соціальних послуг, умов та порядку їх надання в структурних підрозділах територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1417 від 29.12.2009 р., обслуговування громадян, які безоплагно отримували соціальні послуги в структурних підрозділах територіального центру, припиняється, якщо в громадянина виявлені працездатні рідні (батьки, діти, чоловік, дружина) або особи, які відповідно до законодавства повинні забезпечити йому догляд і допомогу, або особи, з якими укладено договір довічного утримання (догляду).