Слід зазначити, що висновками лікарів відомчих і територіальних лікувально-профілактичних установ може бути встановлена необхідність звільнення студентів від фізичної праці, або перенесення термінів проходження виробничої практики.
Працездатні студенти, які не мають права на отримання академічної відпустки за медичними показаннями (і тільки вони, крім студентів І курсу), можуть скористатися повторним навчанням - це повторне проходження курсу навчання за певний семестр, навчальний план якого студент не виконав у повному обсязі з наступних (не виключних) поважних причин:
- через тривалі захворювання, пов'язані, зокрема, з епідеміями, часті захворювання (понад один місяць за семестр);
- службові відрядження;
- складні сімейні обставини, зокрема, необхідність догляду за членами сім'ї.
За весь період навчання студент може скористатися правом на проходження повторного курсу навчання не більше двох разів.
Підставою для надання повторного навчання може бути невиконання студентом до початку екзаменаційної сесії навчального плану поточного семестру з вищевказаних поважних причин, що підтверджені відповідними документами. Наприклад, довідки про захворювання студента під час семестру завіряються в лікувально-профілактичній установі, яка його обслуговує, і подаються до вузу протягом тижня після закінчення лікування.
Повторне навчання встановлюється ректором за поданням декана факультету до початку відповідного семестру і оформляється відповідним наказом. Саме ж навчання здійснюється з початку семестру, навчальний план якого студент не виконав.
Важливо, що студентам, які навчалися за кошти державного бюджету, призначається стипендія за рахунок бюджетного фінансування з часу поновлення на навчання до підведення підсумків чергової екзаменаційної сесії. Також студентові, який залишений на повторне навчання, можуть бути перезараховані дисципліни, з яких за результатами підсумкового контролю він мав оцінку не нижче "добре" або "зараховано". Таке перезарахування здійснюється на підставі заяви студента та за згодою декана факультету.
Важливо, Положення надає вказівку на те, що відпустки по вагітності та пологах, відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років (у разі, коли дитина потребує домашнього догляду, - шестирічного віку) надаються відповідно до Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 р. №322-VIII (зі змінами). В ньому ці питання окреслені в главі XII "Праця жінок".
Так, ст. 179 каже, що на підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів - 70) календарних днів після пологів, починаючи з дня пологів. Тривалість відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами обчислюється сумарно і становить 126 календарних днів (140 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів), надається жінкам повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів.
Зокрема, за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до чинного законодавства. Також підприємства, установи й організації за рахунок власних коштів можуть надавати жінкам частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості. У разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, жінці в обов'язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку. Слід пам'ятати та використовувати норми Кодексу, наприклад, при "вимогах" переходу на заочне відділення в зв'язку з народженням дитини.
Пам'ятайте, що відпустка для догляду за дитиною може бути використана повністю або частинами також батьком дитини чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною.
За бажанням жінки або батька дитини (інших родичів, які фактично доглядають за дитиною) в період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома.
Ст. 181 Кодексу зазначає, що відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати надаються за заявою жінки або батька дитини (інших родичів, які фактично доглядають за дитиною) повністю або частково в межах установленого періоду та оформляються наказом (розпорядженням) власника підприємства або уповноваженого ним органу. При цьому відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати зараховуються як до загального, так i до безперервного стажу роботи i до стажу роботи за спеціальністю.
Слід пам'ятати, що Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором із фізичними особами. Логічно, що студенти - це учасники навчально-виховного процесу, вони не є педагогічними та науково-педагогічними працівниками, працівниками вузів (категорійними спеціалістами, старшими лаборантами, завідувачами навчальними лабораторіями, методистами тощо), вони - особи, які в установленому порядку зараховані до вузу та навчаються з метою здобуття певних освітніх і освітньо-кваліфікаційних рівнів. Це не в повному обсязі надає підстав студентові оперувати нормами Кодексу. Разом із тим держава визнає, наприклад, профспілки повноважними представниками працівників і захисниками їхніх трудових, соціально-економічних прав і інтересів (ст. 13 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" від 15 вересня 1999 р. № 1045-XIV (зі змінами)). А членами профспілок можуть бути, зокрема, особи, які навчаються в навчальному закладі (ст. 7), і взагалі профспілка - це громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності та навчання (ст. 1). Хоча і молодіжні громадські організації (об'єднання громадян віком від 14 до 35 років) здійснюють діяльність, спрямовану на задоволення та захист законних соціальних, економічних, творчих, духовних та інших спільних інтересів молодих громадян (ст. 2 Закону України "Про молодіжні та дитячі громадські організації", ст. 1 Закону України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні ")...
Якщо вже сталося так, що студент опинився на межі переведення або навіть відрахування, то пам'ятайте - цей порядок чітко визначений також 1996 року Міністерством освіти незалежно від підпорядкування та форми власності вузу.
Дивись: Наказ Міністерства освіти України "Про затвердження Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти" від 15 липня 1996 року № 245
Тож, переведення студентів з одного вузу до іншого незалежно від форми навчання, напряму підготовки, спеціальності здійснюється за згодою ректорів обох вищих закладів освіти. Важливо, що переведення студентів здійснюється лишень відносно тих, які навчаються за освітньо-кваліфікаційними рівнями "молодший спеціаліст" і "бакалавр", а ось переведення студентів, які навчаються за освітньо-кваліфікаційними рівнями "спеціаліст" або "магістр" з однієї спеціальності на іншу не допускаються. Але ректори вузів мають право розглядати, як виняток, питання переведення з одного вузу до іншого, або з однієї форми навчання на іншу студентів, що навчаються в спеціалістеті або магістратурі, тільки за умови переведення на ті ж самі спеціальності, за якими здійснювалась їхня підготовка.
Переведення студентів з одного напряму підготовки на інший, з однієї спеціальності на іншу, або з однієї форми навчання на іншу в межах вузу здійснює ректор. А ось переведення студентів на І курс забороняється. За умови виключних обставин ці питання можуть розглядатись міністерствами або відомствами, яким підпорядковані вузи.
Для переведення студент подає на ім'я ректора вузу, в якому він навчається, заяву про переведення і, одержавши його письмову згоду, звертається з цією заявою до ректора "нового" вищого навчального закладу. При позитивному розгляді заяви і за умови ліквідації академічної різниці ректор вузу видає наказ, згідно з яким студент допускається до занять, а до вузу, в якому він навчався раніше, направляє запит щодо одержання його особової справи. Ректор вузу, в якому студент навчався раніше, отримавши запит, видає наказ про відрахування студента у зв'язку з його переведенням до іншого вищого закладу освіти (тільки за цією причиною!) і в тижневий термін пересилає особову справу студента на адресу "нового" вузу. У ньому ректор, після одержання особової справи, видає наказ про його зарахування (також на підставі переведення). Заява про переведення має бути розглянута у вузі протягом двох тижнів, а заявникові мають бути повідомлені умови переведення або причина відмови. Порядок ліквідації академічної різниці встановлюється ректором, а сама ліквідація здійснюється, як правило, до початку навчальних занять. За ліквідацію студентами академічної заборгованості у разі їх переведення, яка виникла внаслідок розбіжностей у навчальних планах вуз не має права стягувати зі студентів гроші, про що вже зазначалося раніше.

Студенту, який зарахований до вузу, видається залікова книжка з проставленими перезарахованими предметами з відповідними оцінками, одержаними в "попередньому" навчальному закладі. Перезарахування предметів здійснює декан факультету.
Студенти, які навчались за рахунок коштів державного бюджету, користуються пріоритетним правом при переведенні за умови наявності таких вакантних місць. А студенти, які навчаються в державному вузі на договірній основі з оплатою за "власний" рахунок можуть бути переведені на навчання на таких же умовах до інших державних вузів.
Важливо, як чинне Положення трактує можливість переведення "контрактників" на навчання за рахунок коштів державного бюджету: "... особи [які навчаються в державному вищому закладі освіти на договірній основі з оплатою за рахунок коштів місцевого бюджету, галузевих міністерств, відомств, підприємств, організацій, установ та фізичних осіб] можуть бути переведені ... на вакантні місця державного замовлення в даному чи іншому вищому закладі освіти на конкурсній основі і за умови згоди замовників" (п. 5 Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти) і "особи, які навчаються в акредитованому недержавному вищому закладі освіти, можуть бути переведені до державних вищих закладів освіти на умовах, що передбачені для осіб, які навчаються в державному вищому закладі освіти на договірній основі" (п. 6).
При існуванні будь-яких угод (дво- або тристоронніх) переведення студентів з одного напрямку підготовки на інший, з однієї спеціальності, форми на іншу, або з одного вузу до іншого здійснюється за умови внесення відповідних змін до таких угод.
Переведення студентів здійснюється, як правило, під час літніх або зимових канікул.
Вже раніше зазначалося, що згідно Закону України "Про вищу освіту" студенти можуть бути відраховані з вузу з чотирьох причин: за власним бажанням, за невиконання навчального плану, за порушення умов контракту та в інших випадках, передбачених іншими Законами (ст. 45).
Положення ж про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти фіксує такі підстави для відрахування студентів:
- за власним бажанням;
- у зв'язку з переведенням до іншого вузу;
- за станом здоров'я на підставі висновку лікарсько-консультативної комісії;
- за академічну неуспішність;
- за порушення навчальної дисципліни та правил внутрішнього розпорядку.
Щодо останньої вимоги, то слід пам'ятати, що Положення не має силу закону, воно є підзаконним актом. А заважаючи на те, що саме законами не встановлено підстави відрахування студентів за порушення навчальної дисципліни та правил внутрішнього розпорядку, вуз не має права, спираючись на чинну редакцію Закону України "Про вищу освіту", відраховувати студентів із цієї причини. Винятком може стати те, що в договорі або угоді про навчання є вимога до студента дотримуватися навчальної дисципліни та виконувати правила внутрішнього розпорядку. Це надає підстав вже для законного відрахування за порушення умов контракту. Але в частині 3 "Обов'язки замовника" типового договору про навчання "контрактників" та частині щодо зобов'язань студентів типової угоди про підготовку фахівців з вищою освітою ("бюджетників") немає обов'язків дотримуватися навчальної дисципліни та правил внутрішнього розпорядку. Така сама логіка, якщо в Статуті є подібна норма - Статут також не має сили закону. Якщо при відрахуванні йде посилання на ст. 55 Закону України "Про вищу освіту" щодо обв'язка студента "додержуватися законів, статуту та правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу; виконувати графік навчального процесу та вимоги навчального плану", то і це не може бути законною підставою для відрахування, бо жодним нормативно-правовим актом (і самим же цим Законом) не встановлено відповідальності за невиконання таких обов'язків.
Важливо, що відрахування неповнолітніх студентів здійснюється тільки за погодженням зі службою у справах дітей (неповнолітніх) місцевих органів виконавчої влади (наприклад, служба у справах дітей Харківської облдержадміністрації).
Студенту, який все ж таки відрахований з вузу, видається академічна довідка встановленої форми, яка затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 1993 р. №1058 "Про затвердження переліку і зразків документів про освіту та вчені звання в Україні" (зі змінами), та оригінал документа про повну загальну середню (базову загальну середню) освіту (шкільний атестат). Відомості про вивчені предмети та складені заліки й іспити вносяться до академічної довідки окремо за кожний семестр. При заповненні академічної довідки студентам-"заочникам" в графі "Кількість годин за навчальним планом" ставиться кількість годин, які передбачені навчальним планом для денної форми навчання. До академічної довідки не вносяться предмети, з яких студент одержав незадовільні оцінки. Студентам, які вибули вже з І курсу та не складали жодного іспиту або заліку видається академічна довідка з записом, що студент заліків та екзаменів не складав.
Якщо колишній студент вирішив поновитися, то ця процедура здійснюється ректором незалежно від тривалості перерви в навчанні, причини виключення, трудового стажу, форми навчання, але з урахуванням здатності претендента успішно виконувати графік навчального процесу на підставі заяви. Вона повинна бути розглянута у вузі протягом двох тижнів, і заявникові мають повідомити умови зарахування на навчання або причина відмови.
Порядок ліквідації академічної різниці встановлюється ректором, а сама ліквідація здійснюється, як правило, до початку навчальних занять. В котрий раз - ліквідація студентами академічної заборгованості у разі їх поновлення, яка виникла внаслідок розбіжностей у навчальних планах - не є платною послугою, яку можуть надавати державні навчальні заклади.
Поновлення студентів на І курс забороняється, але ректор має право поновити на ІІ курс студентів, які були виключені з І курсу, за умови ліквідації ними академічної заборгованості до початку навчальних занять.
Студенту, який поновлений у вузі, видається залікова книжка з проставленими перезарахованими предметами з відповідними оцінками. Перезарахування предметів здійснює декан факультету.
Поновлення на навчання здійснюється під час канікул - літніх або зимових.