Відповідно до ст. 19 Закону України «Про відпустки» право на додаткову соціальну відпустку має, зокрема, одинока мати. З 1 січня 2010 року згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту багатодітних сімей» № 1343 від 19.05.2010 р. додаткова соціальна відпустка одинокій матері становить 10 календарних днів.
Визначення поняття одинокої матері наведено в п. 9 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.1992 р. та в п.5 ч. 12 ст. 10 Закону України «Про відпустки».
Оскільки п. 5 ч.12 ст. 10 Закону України «Про відпустки» одиноку матір визначено як матір, яка виховує дитину без батька, факт утримання відрахувань із зарплати (аліменти) для надання відпустки значення не має.
Право на додаткову відпустку мають наступні одинокі матері: жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої немає запису про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдова; жінка, яка виховує дитину без батька (в т. ч. й розлучена жінка, яка виховує дитину без батька, незважаючи на факт отримання аліментів, і жінка, яка вийшла заміж, але її дитину новим чоловіком не усиновлено). Якщо жінка дійсно є одинокою матір'ю, то вона має право на додаткову соціальну відпустку. Проблема виникає з наданням такої відпустки розлученій жінці, оскільки батько в дитини є і в багатьох випадках спілкується з нею і бере участь у вихованні.
Згідно зі ст. 157 Сімейного кодексу України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
Згідно зі ст. 158 цього Кодексу за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.
У разі ухилення батька від виконання своїх обов'язків з виховання дитини мати має право звернутися до суду з позовом про позбавлення його батьківських прав.
Чинне законодавство не містить конкретного переліку документів, які повинна пред'явити жінка, що виховує дитину без батька, для отримання додаткової соціальної відпустки. Тому одним із документів для підтвердження того, що батько не бере участі у вихованні дитини, можуть бути рішення суду про позбавлення відповідача батьківських прав, рішення органів опіки та піклування або суду щодо участі батька у вихованні дитини, ухвала суду або постанова слідчого про розшук відповідача у справі за позовом про стягнення аліментів тощо.
Крім того, підтвердженням відсутності участі батька у вихованні дитини може бути акт, складений соціально-побутовою комісією, створеною первинною профспілковою організацією чи будь-якою іншою комісією, утвореною на підприємстві, в установі, організації, а також довідка зі школи про те, що батько не бере участі у вихованні дитини (не спілкується з вчителями, не забирає дитину додому, не бере участі в батьківських зборах) тощо.
Отже, розлучена жінка, яка дійсно виховує дитину сама (без батька), для отримання додаткової соціальної відпустки має надати копію свідоцтва про народження дитини, копію свідоцтва про розірвання шлюбу та документ, який підтверджував би те, що батько не бере участі у вихованні дитини.