Яка допомога призначається одиноким матерям та чи допускається звільнення їх з роботи?
Відповідно до ст. 181 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811 -XII від 21.11.1992 р. право на допомогу мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), якщо у свідоцтві про народження дитини відсутній запис про батька або запис про батька проведено у встановленому порядку державним органом реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері дитини. Допомога на дітей одиноким матерям призначається за наявності відповідної довідки державного органу реєстрації актів цивільного стану про підстави внесення до книги реєстрації народжень відомостей про батька дитини. Відповідно до ст. 182 цього Закону допомога на дітей одиноким матерям призначається незалежно від одержання на дітей інших видів допомоги. Допомога на дітей одиноким матерям, які мають дітей віком до 18 років, надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 10 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до ст. 183 цього Закону допомога призначається на кожну дитину. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» розмір прожиткового мінімуму з 1 січня 2010 року становить на дітей віком до 6 років — 755- гривень, з 1 квітня 2010 року — 767 гривень. Розмір допомоги перераховується з дня досягнення дитиною відповідного віку без звернення одержувача допомоги до органу праці та соціальнбго захисту населення. Також не допускається звільнення одиноких матерів з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, окрім випадків повної ліквідації підприємства, установи чи орга-нізації, коли допускається звільнення з обов'язковим подальшим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування таких жінок здійснюється при їх звільненні після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше 3 місяців із дня закінчення строкового трудового договору (глава XII Кодексу законів про працю). Згідно з Законами України «Про відпустки» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно відпусток» одинока мати має право на щорічну додаткову оплачувану відпустку тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» платник податку, який є самотньою матір'ю, має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плаги, на суму податкової соціальної пільги в розмірі, який дорівнює 100 % суми пільги у розрахунку на кожну дигину віком до 18 років. Згідно ЗІ СТ. 45 Житлового кодексу УРСР одиноким матерям, які потребують поліпшення житлових умов, житлові приміщення надаються в першу чергу.
