Згідно Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 р.N 2535-XII з подальшими змінами та доповненнями, використання землі в Україні є платним. Плата справляється у вигляді земельного податку чи оренди і визначається залежно від грошової оцінки земель. Власники землі та землекористувачі, крім орендарів, сплачують земельний податок. Це знайшло своє підтвердження і в Листі ДПА України від 15.04.10 № 2664/Ч/17-0314 під назвою «Щодо плати за землю» Отже, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної чи комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним кодексом або за результатами аукціону. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за ділянку, яка перебуває у державній (комунальній) власності, – договір оренди ділянки. Нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за ділянки державної і комунальної власності проводиться органами ДПС, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу. Облік громадян – платників земельного податку, а також орендної плати за ділянки державної (комунальної) власності і нарахування відповідних сум проводиться щороку 1 травня. Земельний податок сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада. Розмір, форма і строки внесення орендної плати встановлюються за згодою сторін у договорі. Згідно із ст. 27 Закону України «Про плату за землю»,контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку та орендної плати здійснюється органами ДПС. Отже, фізособи, які фактично використовують земельну ділянку, є платниками податку за землю.
