Чи повинні враховуватися інтереси (згода) сусідів-власників суміжних квартир при переведенні жилих приміщень у нежилі у дев'ятиповерховому будинку із влаштуванням на першому поверсі магазину непродовольчих товарів?
Згідно з чинним Житловим кодексом Української РСР (далі — ЖК) житлові бу¬динки і житлові приміщення призначають¬ся для постійного проживання громадян. На сьогодні можливість переведення жилих приміщень у нежилі передбачена статтями 7, 8 ЖК. Як визначено у Законі "Про об'єд¬нання співвласників багатоквартирного бу¬динку" від 29.11.2001 р. № 2866-ІІІ, нежиле приміщення — це приміщення, яке нале¬жить до житлового комплексу, але не відно¬ситься до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин. Відповідно до ст. 8 ЖК переведення придатних для проживання жилих будинків і жилих приміщень у будинках державного та громадського житлового фонду в нежилі, як правило, не допускається. Переоблад¬нання житлових приміщень для викорис¬тання їх в інших цілях проводиться в разі визначення їх непридатними для прожи¬вання з подальшим переведенням їх в не¬жилі, що регулюється ст. 8 ЖК та постано¬вою Ради Міністрів УРСР "Про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним та технічним вимогам та визнання жилих бу¬динків і жилих примкнень непридатними для проживання" від 26.04.1984 р. № 189. Згідно з будівельними нормами і правилами такі приміщення (приміщення громадського призначення) можуть бути розмішені в житлових будинках на першому, другому та цокольному поверхах і повинні мати входи і евакуаційні виходи, ізольовані від житлової частини будинку та використовуватися за призначенням. Таким чином, приміщення може бути переведено рішенням органу влади у нежи¬ле на підставі відповідного обстеження, що має бути підтвердженим документально. Відповідно до ст. 10 Закону "Про при¬ватизацію державного житлового фонду" від 19.06.1992 р. № 2482-ХІІ власники квартир багатоквартирних будинків є спів¬власниками допоміжних приміщень будин¬ку, технічного обладнання, елементів зов¬нішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової тери¬торії відповідно до своєї частки у майні будинку. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї тощо) передаються у власність квар¬тиронаймачів безоплатно і окремо прива¬тизації не підлягають. Для забезпечення ефективного вико¬ристання приватизованих квартир та управ¬ління ними власники квартир (будинків) можуть створювати товариства або об'єд¬нання індивідуальних власників квартир і будинків. У багатоквартирному будинку, квартири якого не повністю приватизовані, між товариством (об'єднанням) індивіду¬альних власників квартир і власниками неприватизованих квартир укладається уго¬да про спільне володіння будинком та до-льову участь у витратах на його утримання. Відповідно до ст. 26 Закону "Про об'єд¬нання співвласників багатоквартирного бу-динку" власник приміщення у багатоквартирному будинку, в якому створене об'єд¬нання, може здати його в оренду для проживання фізичній особі або для здійснення господарської, підприємницької та іншої не забороненої законом діяльності фізичній або юридичній особі, якщо така діяльність не суперечить встановленим нормам вико¬ристання приміщень у жилих будинках та не завдає шкоди інтересам власників (ко¬ристувачів) і навколишньому середовищу. За необхідності може бути здійснене пере¬ведення приміщення у нежиле на термін дії договору оренди або постійно у порядку, встановленому законодавством. Не допускається передача в оренду жи¬лого чи нежилого приміщення для ведення господарської, підприємницької та іншої діяльності, якщо це буде суперечити інтере¬сам або обмежувати права інших власників (користувачів) приміщень. Отже, приміщення, розташовані в жи¬лих будинках, можуть використовуватися для влаштування офісних приміщень та ін¬ших приміщень господарського призначен¬ня (магазинів, косметичних салонів, перу¬карень, майстерень тощо) без дозволу об'єднання співвласників багатоквартирно¬го будинку тільки в тому разі, якщо договір було укладено до створення такого товариства. В усіх інших випадках — за погодженням з товариством співвласників багато квартирного будинку. У разі якщо такого товариства не створено, необхідність погодження влаштування офісного приміщення з власниками квартир багатоквартирного будинку чинним законодавством не передбачено. Але враховуючи вимоги закону "Про приватизацію державного житлового фонду", Цивільного кодексу щодо володіння, користування і розпорядження майном, яке знаходиться у спільній частко¬вій власності, за згодою всіх учасників володіння цим майном, у випадку, коли в житловому будинку є приватизовані квартири при переобладнанні приміщень такого будинку під офіси, торговельні організації тощо з використанням місць загального користування будинку необхідна згода власників приватизованих квартир.
