З 8 березня 2011 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)».
Цим Законом викладається в новій редакції Закон України «Про виконавче провадження», вносяться зміни до таких кодексів України як Цивільний процесуальний, Господарський процесуальний, Адміністративного судочинства, Кримінальний, Кримінально-процесуальний та інших, а також до законів України «Про державну виконавчу службу», «Про банки і банківську діяльність» тощо в частині вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) та підвищення правового і соціального статусу працівників органів державної виконавчої служби.
Зокрема новою редакцією Закону змінюється роль боржника у виконавчому провадженні. Тоді як попередня редакція Закону надавала боржнику законні можливості для ухилення від виконання судових рішень — фактично кожна процесуальна дія повинна була погоджуватись державним виконавцем з боржником, то новою редакцією пропонується відійти від можливості адміністративного оскарження боржником дій державного виконавця та забезпечити виключно судову процедуру. Адже тільки суд, який виносив рішення, може фактично й далі вирішувати можливість чи неможливість його виконання.
Найважливіше в законі про виконавчі служби в Україні:
• Виконавчі служби дістали доступ до всіх електронних баз щодо майна громадян: вони зможуть безоплатно користуватися даними БТІ, земельного кадастру, МРЕВ, виявляти майно боржника, накладати на нього арешт і продавати за рішенням суду.
• Заарештувати громадянина можуть і за спробу впливати на діяльність виконавця (наприклад, загрожувати йому).
• Опір держвиконавцям прирівнюється до опору правоохоронним органам. Боржників можуть заарештувати, оштрафувати, обмежити їхню волю або позбавити волі на строк від кількох місяців до кількох років.
• Якщо за громадянином є борг і кредитор звернувся до суду, його не випустять за кордон навіть у відпустку.
• Закон обмежує процесуальні права боржника про оскарження виконавчих процедур: якщо рішення суду не на його користь набрало чинності, оскаржити його жодним чином не можна.
• Відкриті торги з реалізації майна відтепер стосуватимуться лише рухомого майна, а житло і ділянки реалізовуватимуть через комісію, а не публічно. Тобто наскільки вигідно продадуть арештоване майно, залежатиме лише від комісіонера.
Крім того, Законом передбачено підвищення розміру штрафів за невиконання рішення суду.
Законом пропонуються заходи, покликані змінити ставлення до державного виконавця як до представника влади. Зокрема, це встановлення відповідальності за чинення державному виконавцю перешкод, погрози його життю, здоров’ю, майну під час виконання ним своїх службових обов’язків, а також підвищення його соціальної захищеності.