13 листопада 1996 року Верховною Радою України був прийнятий Закон 486/96-ВР «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги» - квартплату, водопостачання, газ, електричну та теплову енергію, водовідведення, утримання та експлуатацію житла та прибудинкових територій, сміттєзбирання, ліфтове господарство. Рішення Парламенту на той час ґрунтувалося на тому, що держава масово не виконувала своїх зобов'язань із вчасної виплати заробітної плати, пенсій, стипендій та інших грошових виплат населенню.
Законом України від 17.12.2010 р. №2795-VI «Про внесення зміни до статті 2 Закону України «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги» Верховна Рада України внесла зміни до ст. 2 Закону «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги», яким встановлено, що дія цього Закону припиняється 01.01.2011 р.
Нажаль таке відновлення штрафних санкцій викликане зовсім не регулярною виплатою зарплат в країні, а вимогами Міжнародного Валютного Фонду. Водночас Парламент своїм рішенням зобов′язав Кабінет Міністрів України протягом півроку, до квітня 2011 р. усунути усю заборгованість із заробітної плати, пенсій, стипендій та інших грошових виплат.
Тож з 01.01.2011 р. за вище вказаним Законом на заборгованість із плати за спожиті житлово-комунальні послуги повинна нараховуватись пеня, яка утвориться з 1січня 2011 р. На заборгованість минулих років пеня не нараховуватиметься.
Проте, як зазначено Головним науково-експертним управлінням Верховної Ради України у висновку на проект цього Закону, який був направлений до ВРУ перед його прийняттям, само по собі викладення статті 2 Закону України «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги» у запропонованій проектом редакції не призведе до реального запровадження пені за несвоєчасну оплату вказаних послуг.
Це пояснюється тим, що у ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач зобов'язаний сплачувати пеню у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у встановлених законом чи договором розмірах.
На даний час розмір пені, максимальні значення та механізм її нарахування нормативно-правовими актами не встановлено. Розмір пені (0,1%) встановлено лише у проекті Житлового кодексу, що знаходиться на розгляді у Верховній Раді України (6 листопада 2009 р. у першому читанні прийнято проект Житлового кодексу, статтею 112 якого передбачається нарахування пені за несвоєчасне внесення плати за послуги ЖКГ у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення).
Зазначимо, що до 1996 року пеня нараховувалося в розмірі 0,01% за 1 день прострочення, але не більше ніж сама заборгованість.
Тобто якщо пеня нараховуватиметься на борги з 1 січня 2011 року в розмірі 0,01 % за день, то на борг в 100 грн. за кожен протермінований день нараховуватиметься пеня 1 копійка, а маючи борг 1000 грн., людина за рік повинна буде сплатити додатково 36 грн. (розрахувати пеню Ви зможете за наступною адресою: http://www.mportal.mk.ua/calculation.php)
Отже на даний час законодавець, скасувавши заборону стягнення пені, законодавчо не врегулював механізму її стягнення, не визначив розмір пені та її максимальну величину. Окрім цього не внесено відповідні зміни до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та до ряду інших законів, які регулюють надання окремих видів таких послуг (Законів України «Про теплопостачання», «Про питну воду та питне водопостачання» тощо).
З офіційними висновками Головного науково-експертного управління ВРУ та Комітету ВРУ з питань соціальної політики та праці на коментований Законопроект, а також з його проходженням можна ознайомитися на сайті Парламенту за адресою: http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_2?id=&pf3516=7013&skl=7.
Неправомірним вважатиметься майбутнє нарахування та стягнення пені і з позиції Цивільного кодексу України. Адже відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Стаття 549 цього кодексу визначає пеню як неустойку, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожний день прострочення виконання. У свою чергу, стаття 547 Цивільного кодексу чітко передбачає, що правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі.
Таким чином, з юридичної точки зору нарахування та стягнення пені буде можливим лише в тому випадку, коли між окремими мешканцями будинку та підприємством, що надає житлово-комунальні послуги, буде укладено договір з урахуванням положень щодо відповідальності за несвоєчасну оплату наданих послуг. До цього часу всі спроби стягнути з споживача пеню є незаконними.
Отже, споживачам слід бути уважними при укладанні договорів з надавачами комунальних послуг, з метою недопущення встановлення в них розміру пені за несвоєчасну оплату. У такому разі до внесення відповідних зміни до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в частині встановлення розміру пені, чи інших законів, які регулюють надання окремих видів таких послуг штрафних санкцій з споживачів стягувати не повинні.