Оплата підсумкового обліку робочого часу - 15 Січня 2011 - Юридична правова допомога
"ТВОЄ ПРАВО" - фахові юридичні консультації -

захисти себе!

Меню сайту
Категорії розділу
Кримінальне право [18]
Житлове право [45]
Земельні правовідносини [14]
Сімейне право [18]
Адміністративне право [32]
Соціальне забезпечення [45]
Спадкове право [16]
Трудове право [54]
Поради юриста [42]
Пошук
Реклама
Головна » 2011 » Січень » 15 » Оплата підсумкового обліку робочого часу

18:05
Оплата підсумкового обліку робочого часу
ОПЛАТА ПІДСУМКОВОГО ОБЛІКУ РОБОЧОГО ЧАСУ
Згідно зі статтею 65 Кодексу законів про працю України надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік. Роботодавець повинен вести облік як усього робочого часу, так і надурочних робіт кожного працівника.
Робота в надурочний час при погодинній системі оплати оплачується в подвійному розмірі годинної ставки. За відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата у розмірі 100% тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, - за всі відпрацьовані надурочні години.
У разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді у подвійному розмірі. Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається. (Стаття 106 КЗпП).
Отже, як надурочні мають оплачуватися всі години, відпрацьовані понад установлений робочий час у обліковому періоді, в подвійному розмірі.
При підсумованому обліку робочого часу графіки роботи (змінності) мають розроблятися таким чином, щоб тривалість перерви в роботі між змінами відповідно до частини першої ст. 59 КЗпП була не меншою подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (включаючи й перерву на обід), а тривалість щотижневого безперервного відпочинку згідно зі ст. 70 КЗпП – не меншою 42 год.
Відповідно до частини другої ст. 59 КЗпП призначення працівника на роботу протягом двох змін підряд забороняється. В окремих випадках тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку може бути скорочена, але не менш як до 12 год. на добу. На умовах, визначених колективним договором, невикористані години щоденного (міжзмінного) відпочинку підсумовуються і можуть бути надані як додаткові вільні від роботи дні протягом облікового періоду.
Час, відпрацьований понад нормальну тривалість робочого часу, визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом роботи згідно з табелем обліку робочого часу та нормою тривалості робочого часу за обліковий період. Кількість додаткових вільних від роботи днів визначається шляхом ділення часу, відпрацьованого понад норму тривалості робочого часу, на нормальну тривалість робочого дня, встановлену на підприємстві (8 год. при 5-денному тижні або 7 год. при 6-денному тижні).
Графіками роботи на обліковий період мають бути передбачені дні щотижневого відпочинку. У місячному та інших облікових періодах, що перевищують місяць, кількість вихідних днів за графіками роботи (змінності) не повинна бути меншою, ніж кількість повних тижнів цього облікового періоду. Робота у визначені вихідні дні компенсується у порядку, передбаченому ст.72 КЗпП.
Підсумований облік робочого часу кожного працівника здійснюється за табелем виходів на роботу та затвердженим графіком роботи (змінності) за обліковий період. Облік робочого часу кожного працівника має провадитися наростаючим підсумком з початку встановленого облікового періоду. Норма робочого часу за обліковий період визначається за календарем з розрахунку 6-денного робочого тижня, 7-годинного робочого дня (чи відповідного скороченого робочого дня) з урахуванням скороченого робочого часу напередодні вихідних днів – до 5 год. і святкових та неробочих днів – на 1 год.
У порядку, встановленому в колективному договорі, норма робочого часу за обліковий період може визначатися за графіком 5-денного робочого тижня. Ураховуючи те, що при 5-денному робочому тижні КЗпП не передбачає встановлення конкретної тривалості щоденної роботи, норма робочого часу за обліковий період визначається шляхом множення часу тривалості робочого дня на кількість робочих днів за календарем 5-денного робочого тижня, що припадають на цей період, з рівною тривалістю кожного робочого дня, з урахуванням її скорочення напередодні святкових і неробочих днів та з вихідними днями в суботу і неділю.
Загальна кількість надурочних годин за обліковий період визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом і нормою годин за цей період. При підрахунку нормальної кількості робочих годин облікового періоду виключаються дні, які за графіком або розпорядком роботи припадають на час, упродовж якого працівник відповідно до законодавства був звільнений від виконання своїх трудових обов'язків (відпустка, виконання державних або громадських обов'язків, тимчасова непрацездатність, оплачені цілоденні простої не з вини працівника тощо).
У разі коли за характером виробництва чи роботи неможливе дотримання законодавчої норми робочого часу в установленому обліковому періоді і неминуча необхідність надурочного робочого часу, графіки роботи (змінності) повинні розроблятися з таким розрахунком, щоб норма надурочного часу за загальним правилом відповідно до ст. 65 КЗпП не перевищувала 120 год. на рік.
Слід наголосити, що підрахунок надурочного часу та оплата за всі години надурочної роботи провадиться в кінці облікового періоду.
Робота понад норму робочого часу, передбаченого графіком в окремі дні, тижні, місяці облікового періоду, при збереженні норми робочого часу за обліковий період, не є надурочною роботою. Переробіток норми робочого часу, що виникає в окремі дні при підсумованому обліку, може компенсуватися додатковими днями відпочинку або відповідним зменшенням тривалості роботи в інші дні облікового періоду.
Оплата роботи в надурочний час
У разі підсумованого обліку робочого часу робота у святкові та неробочі дні, визначені ст. 73 КЗпП, за графіком включається в норму робочого часу за обліковий період, установлену на підприємстві. Години роботи, що перевищують цю норму, вважаються надурочними й оплачуються в подвійному розмірі. Тому під час підрахунку надурочних годин при підсумованому обліку робочого часу робота у святкові і неробочі дні, проведена понад установлену на підприємстві норму робочого часу, за обліковий період не враховується, оскільки вона вже оплачена в подвійному розмірі.
Відповідно до Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.10.97 р. № 7, ненормованим робочим днем вважається такий особливий режим робочого часу, який встановлюється для певної категорії працівників при неможливості нормування часу трудового процесу. У разі потреби ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу. Така робота не вважається надурочною і за неї не здійснюється додаткова оплата перепрацьованого часу. Міра праці у цьому випадку визначається не лише тривалістю робочого часу, а також колом обов'язків і обсягом виконаних робіт (навантаженням).
Як компенсація за виконаний обсяг робіт, ступінь напруженості, складність і самостійність у роботі, необхідність періодичного виконання службових завдань понад установлену тривалість робочого часу працівникам надається додаткова відпустка тривалістю до 7 календарних днів. Список професій і посад, на яких може застосовуватися ненормований робочий день, а також конкретна тривалість додаткової відпустки встановлюється колективним договором по кожному виду робіт, професій та посад чи трудовим договором.

Приклад
На підприємстві встановлено квартальний обліковий період.
Норма тривалості робочого часу, розрахована за графіком 5-денного робочого тижня з вихідними днями у суботу та неділю та тривалості часу роботи протягом кожного робочого дня 8 год. при 40-годинному робочому тижні, враховуючи скорочення робочого часу напередодні святкових та неробочих днів, у першому кварталі 2009 року становила 487 год., з них у січні – 159, у лютому – 160, у березні – 168.
Працівник у період з 13 по 20 березня 2009 року не працював у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, таким чином, був відсутній на роботі відповідно до законодавства за графіком 5-денного робочого тижня 48 год.
У цьому випадку нормальна тривалість робочого часу, яку повинен відпрацювати цей працівник, становила в січні – 159, у лютому – 160, у березні – 120 год. (168 – 48), а всього за квартал 439 год.
Працівник фактично відпрацював у січні 176, у лютому – 174, у березні – 102 год. Тобто всього за квартал – 452 год. Кількість надурочних – 13 год. (452 – 439).
В іншому випадку нормальна тривалість робочого часу працівника, який приступив до роботи на умовах підсумованого обліку робочого часу з 16 лютого 2009 року, становитиме за графіком роботи 5-денного робочого тижня у лютому – 80, у березні – 168 год. За таких умов, якщо працівник, наприклад, відпрацював за підсумованим обліком робочого часу 296 год., кількість надурочних становитиме 48 год. (296 – 80 – 168).
Категорія: Трудове право | Переглядів: 4939 | Додав: ВКарпатах | Теги: оплата праці, Оплата підсумкового обліку робочого | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Календар
«  Січень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
Архів записів
Друзі сайту
отдых в Сходнице
Статистика

каталог сайтів

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

Реклама
З питань
розміщення реклами
звертайся
за тел. 063 61 21 545
Copyright "Твоє право" © 2016. При копіюванні матеріалу гіперпосилання на сайт pravnik.at.ua обов'язкове. Хостинг від uCoz