Згідно з вимогами статті 18 Закону України «Про іпотеку», однією з істотних умов договору іпотеки є опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані. При іпотеці земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення.
Статтею 79 Земельного кодексу України визначено поняття земельної ділянки як об’єкта права власності.
Так, частиною першою статті 79 Земельного кодексу України встановлено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Тобто, іпотека передбачає відчуження земельної ділянки у випадку неповернення боргу власником заставленого нерухомого майна.
Зміст угод про перехід права власності на земельну ділянку визначено статтею 132 Земельного кодексу України. Так, невід’ємними частинами угоди про перехід права власності на земельну ділянку, має бути кадастровий номер земельної ділянки та документ, що підтверджує право власності на земельну ділянку.
Частинами четвертою та п’ятою статті 6 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що якщо будівля (споруда), що передається в іпотеку, розташована на земельній ділянці, яка належить іпотекодавцю на праві власності, така будівля (споруда) підлягає передачі в іпотеку разом із земельною ділянкою, на якій вона розташована. Якщо ця земельна ділянка належить іншій особі та була передана іпотекодавцю в оренду (користування), після звернення стягнення на будівлі (споруди) їх новий власник набуває права і обов'язки, які мав іпотекодавець за правочином, яким встановлено умови оренди цієї земельної ділянки (користування нею).
Якщо в іпотеку передається земельна ділянка, на якій розташовані будівлі (споруди), які належать іпотекодавцю на праві власності, така земельна ділянка підлягає передачі в іпотеку разом з будівлями (спорудами), на якій вони розташовані. Після звернення стягнення на передану в іпотеку земельну ділянку, на якій розташовані будівлі (споруди), що належать іншій, ніж іпотекодавець, особі, новий власник земельної ділянки зобов'язаний надати власнику будівлі (споруди) такі ж умови користування земельною ділянкою, які мав іпотекодавець.
Окрім того, згідно з частиною шостою статті 120 Земельного кодексу України, істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти.
Враховуючи вищезазначене, для укладення договору іпотеки, предметом якого є вільна від забудови земельна ділянка, земельна ділянка на якій розташовані будівлі (споруди) чи об’єкт нерухомості, який передається в іпотеку разом з земельною ділянкою, необхідне присвоєння земельній ділянці кадастрового номера.