Дарування будь-якого майна, в тому числі нерухомого, є виключним правом власника цього майна. Договори на дарування майна, що знаходиться у спільній власності, укладаються за загальними правилами за згодою всіх учасників. Якщо подароване нерухоме майно було у приватній (або частковій) власності однієї особи, тоді згода іншої особи не потрібна.
В судовому порядку, шляхом подання позовної заяви, договір дарування можливо розірвати (визнати його недійсним) за певних умов, визначених у ст. 727 Цивільного кодексу України (далі — ЦК), з доведенням цих обставин у суді та якщо не минув строк позовної давності, який починається від дня, коли дарувальник довідався чи міг довідатися про порушення свого права (ч.1 ст.261 ЦК). Відповідно до ст.728 ЦК до вимог про розірвання договору дарування застосовується спеціальна позовна давність в один рік.
Згідно зі ст. 727 ЦК передбачено випадки, в яких дарувальник може розірвати договір дарування. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування нерухомого майна, якщо обдаровуваний умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей. Також договір дарування може бути розірваний на вимогу дарувальника, якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати, знищення чи пошкодження дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність. Якщо згідно з договором дарування дарувальник має передати дарунок обдаровуваному в майбутньому через певний строк (у певний термін) або у разі настання відкладальної обставини, то відмовитись від передання дарунка в майбутньому дарувальник може тільки в тому разі, якщо після укладення договору його майновий стан істотно погіршився (ст. 724 ЦК).
Цивільне законодавство не дозволяє дарувальнику вимагати вчинення будь-яких дій на свою користь з боку обдаровуваного, але відповідно до ст. 725 ЦК у договорі дарування може бути встановлено обов'язок обдаровуваного вчинити певну дію майнового характеру на користь третьої особи або утриматися від її вчинення (передати грошову суму чи інше майно у власність, виплачувати грошову ренту, не пред'являти вимог до третьої особи про виселення тощо). Отже, невчинення певних дій на користь третьої особи може погіршити стосунки між дарувальником та обдаровуваним і бути причиною розірвання договору дарування і повернення дарунку або відшкодування його вартості (ст. 726 ЦК).