| Працівники несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Тож у випадку якщо пряма дійсна шкода, заподіяна працівником підприємству, перевищує середній місячний заробіток працівника, з останнього відшкодовується тільки сума, що дорівнює середньому місячному заробітку. За цим правилом притягується до матеріальної відповідальності бухгалтер підприємства. Якщо на підприємстві існує посада головного бухгалтера, який очолює самостійний структурний підрозділ, то відповідальність такої категорії працівників настає відповідно до п. 2 ст. 133 КЗпП за шкоду, заподіяну зайвими грошовими виплатами в розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. У разі користування послугами спеціаліста на основі цивільно-правових договорів відповідальність за шкоду, заподіяну ними підприємству, повинна наступати за нормами цивільного законодавства.
Виходячи із загального визначення службової особи, наведеного у примітці 1 до ст. 364 Кримінального кодексу України, особа, яка веде бухгалтерський облік за цивільно-правовим договором про надання послуг з бухгалтерського і податкового обліку, якщо вона не призначена на посаду на підприємстві, не є його службовою особою, тобто виконувачем організаційно-розпорядчих, адміністративно-господарських обов’язків, не може нести кримінальну відповідальність за скоєння злочинів, суб’єктом яких є спеціальна (службова) особа. Такі працівники підприємств, функціональні обов’язки яких так чи інакше пов’язані з фінансовою та податковою документацією, але на яких не покладено відповідальність за фінансову діяльність юридичної особи загалом і виконання обов’язку з ведення належним чином бухгалтерського обліку, за наявності підстав можуть притягуватися до відповідальності як пособники у скоєнні низки злочинів економічної спрямованості й у сфері службової діяльності.
|
