Допомога з тимчасової непрацездатності, яка виплачується з 6-го дня непрацездатності за рахунок коштів ФСС з ТВП, не виплачується за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження зарплати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням. Ця норма поширюється і на перші 5 днів тимчасової непрацездатності, що оплачуються за рахунок коштів роботодавця, на підставі абз. 7 п. 4 Порядку оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації, затвердженого постановою КМУ від 06.05.2001 р. №439.

Тобто підстав для оплати працівнику листка непрацездатності за час відпустки без збереження заробітної плати немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 Сімейного кодексу України (далі — СК) аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за три роки, що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання. Водночас, якщо у зв'язку з розшуком платника аліментів або у зв'язку з його перебуванням за кордоном аліменти за виконавчим листом, пред'явленим до виконання, не стягувалися, то вони мають бути сплачені за весь минулий час.
Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, — до досягнення ними двадцяти трьох років.
Відповідно до ст. 196 СК, якщо заборгованість виникла з вини особи, яка зобов'язана спла¬чувати аліменти за рішенням суду, то одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Але суд може зменшити розмір н ... Читати далі »

Працівники несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Тож у випадку якщо пряма дійсна шкода, заподіяна працівником підприємству, перевищує середній місячний заробіток працівника, з останнього відшкодовується тільки сума, що дорівнює середньому місячному заробітку.

За цим правилом притягується до матеріальної відповідальності бухгалтер підприємства.

Якщо на підприємстві існує посада головного бухгалтера, який очолює самостійний структурний підрозділ, то відповідальність такої категорії працівників настає відповідно до п. 2 ст. 133 КЗпП за шкоду, заподіяну зайвими грошовими виплатами в розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.

У разі користування послугами спеціаліста на основі цивільно-правових договорів відповідальність за шкоду, заподіяну ними підприємству, повинна наступати за нормами цивільного законодавства.

Виходячи із загального визн ... Читати далі »

Однією з найбільш поширеною категорію невиконаних судових рішень, є навмисна несплата аліментів.
Переважна більшість неплатників аліментів не мають постійного місця роботи, проживання, відповідно реального майна, тому такі боржники притягуються до кримінальної відповідальності за ст. 164 Кримінального Кодексу України. Державні виконавці відділу скеровують подання на таких осіб до МВ та РВ ГУМВСУ у щодо притягнення боржників до кримінальної відповідальності за злісне ухилення від сплати аліментів.
Під ухиленням від сплати аліментів розуміється дія або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь дитини (дітей) визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях чи бездіяльності, які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов'язку: приховуванні доходу, що підлягає облікові при відрахуванні аліментів, змін місця роботи чи місця проживання з ... Читати далі »