У судах відповідно до п. 2 ч. 1 ст.232 КЗпП розглядаються трудові спори працівників про поновлення на роботі в разі звільнення без законної підстави або в разі незаконного переведення на іншу роботу. Працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Звернутися з заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення (тобто про поновлення на роботі) необхідно у місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Позивачі за вимогами, що випливають з трудових правовідносин, звільняються від сплати державного мита (п. 1 ч. 1 ст. 4 Декрету КМУ "Про державне мито" від 21 січня 1993 року № 7-93). Також згідно з п. 1 ч. 3 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу у справах про поновлення на роботі витрати на інформаційно-технічне забезпечення не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи. Згідно з ч. 1 ст. 157 ЦПК суд розглядає справи про поновлення на роботі протягом місяця з дня відкриття провадження у справі. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання оплачуваної нижче роботи, але не більш як за рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. У ч. 5 ст. 235 КЗпП зазначено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню. Згідно з ч. 4 ст. 25 Закону "Про виконавче провадження" державний виконавець, якщо рішення підлягає негайному виконанню, відкриває виконавче провадження не пізніше наступного дня після одержання виконавчого документа. Ст. 237 КЗпП визначає, що суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання оплачуваної нижче роботи. Такий обов'язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі. Згідно зі ст. 87 Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на посадових осіб — від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання. Ця постанова затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований. Постанова про накладення штрафу може бути оскаржена до суду в 10-денний строк. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі. При подальшому невиконанні посадовою особою рішення державний виконавець порушує клопотання перед судом про притягнення її до кримінальної відповідальності за ст. 382 Кримінального кодексу — за невиконання судового рішення.
ви казки людям не розповідайте :) То є теорія, а тут як на практиці. 07.11.07р. «Іменем України» Личаківський районний суд м.Львова виніс рішення про «негайне» поновлення на займаній посаді незаконно звільненого заступника голови Вільної профспілки інженерно – технічних працівників ДАП «Львівські авіалінії» авіатехніка І.Лисака. Натомість, на його місце був влаштований на посаду «Технік з ТО ПС АТБ» (авіатехнік з технічного обслуговування повітряних суден авіа технічної бази) І.І.Турик, який не мав посвідчення авіатехніка і не був сертифікований для обслуговування ПС, але на прохання нелегітимної адміністрації підприємства писав доноси на виборних членів Вільної профспілки. Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на території України. Рішення суду набуло законної сили. Але керівники відмовились виконувати рішення суду. В Україні ж рішення суду - це лише декларація. С.Підгородецький з юристами придумав аферу не виконувати рішення суду, без акту про поновлення на роботі від виконавчої служби ніби-то поновити І.Лисака на роботу в Дрогобич, в авіакасу (без його згоди). Щодо не поновленого на роботі виконавчою службою авіатехніка І.Лисака з допомогою підлеглих С.Підгородецького (нач. юр. служби Маковського та нач. ВК Бартківа) був сфальсифікований донос, що І.Лисак в Дрогобичі не появився, склали Акт від 17 березня про те, що І. Лисак був відсутній в Дрогобичі 18 березня !!! 17.03.08р. з С.Підгородецький підписав наказ - звільнити І.П.Лисака «за прогул». Незаконні дії адміністрації підприємства по примусовій висилці заступника голови Вільної профспілки авіатехніка І.П.Лисака на роботу в іншу місцевість без його згоди, відповідно до Конституції України, - примус до рабської праці.
Перевертні з обласної і транспортної ПРОКУРАТУР (Крикливець, Подубинський, Паламар, Кр’яков, Квас, Левицька, Галабурда, Ліуш, Білецький…прокурори Львівської обл. О.Баганець та А.Пришко) протидіяли виконанню рішення суду, прокуратура винесла 5 (п’ять!!!)постанов про відмови в порушенні кримінальної справи за невиконання судового рішення у відповідності до ст.382 ККУ, проігнорувала рішення Залізничного суду м.Львова про скасування постанови цієї прокуратури про відмову в порушенні карної справи, програла власну апеляцію, щоб рішення суду не виконувати, - стала на захист мародерів - керівників, не встановивши їх повноважень, щоб ті уникли кримінальної відповідальності, протидіє виконанню рішення суду - «Іменем України!», яке набуло законної сили, імітує перевірки та подає завідомо неправдиві рішення в відписках, - порушень «...не вбачає, ... не встановлено». !!! За підтримки прокуратури, Рішення суду «іменем України» посадові особи авіапідприємства умисно не виконували з 07.11.2007р. по 30.09.2010р., - І.П.Лисак НЕ БУВ ПОНОВЛЕНИЙ на роботі поки не почали пікетувати обласну прокуратуру з плакатами та занесенням гробу з відписками прокуратури. http://photo.i.ua/user/2709126/215452/ По даний час І.П.Лисака не допускають до роботи. Рекорд з невиплат зарплати > 3-х років та 3-х місяців. Розглядається заява в Європейському суді з прав людини. Суддя Залізничного районного суду м.Львова Іванюк І.Д. 28.12.09р. винесла ухвалу «іменем України» «Скаргу Лисака Ігоря Прокоповича на постанову Львівського міжрайонного транспортного прокурора від 30.03.2009р. про відмову у порушенні кримінальної справи відносно керівників державного авіаційного підприємства «Львівські авіалінії» за ч.І ст.382 КК України на підставі п.2 ст.6 КПК України залишити без задоволення». Отже рішення суду від 07.11.07р. про поновлення на роботі та ст. 124 Конституції України і надалі можна не виконувати.
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
