Доволі часто підприємці відмовляють своїм найманим працівникам у зароблених днях щорічного відпочинку. Але ж їх права точнісінько такі ж, як і у працівників на   підприємстві, в установі.

Зокрема, ст.45 у Основного закону Ук­раїни — Конституції  закріплено право кожного працівника на відпустку. Цитуємо: "Кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також опла­чуваної щорічної відпустки, … ".

У статті 74 Кодексу законів про працю Ук­раїни, говориться: "Громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами…, а також працюють за трудовим договором у фізичної осо­би, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати".

Практично те ж саме (див. аргу­мент 2) містить і ст. 2 Закону України "Про відпустки" від 15.11.96 р. № 504/96-ВР. Адже цей документ поширюється як на роботодавців — юридичних осіб, так і на фізичних осіб.

Тривалість оплачуваної щорічної відпуст­ки (не менше 24 календарних днів) і час її надання (з якого числа по яке) — це обов'язковий пункт мінпрацівської форми трудового договору (пункт 6). Форма цього договору затверджена Наказом Мінпраці Ук­раїни від 08.06.01 р. № 260 і є обов’язковою при оформленні трудових правовідносин між  найманим працівником  та приватним підприємцем.

Умови, викладені у даній формі, — це мінімальний набір інфор­мації, яка повинна бути у трудовому договорі.

Для того, щоб найманий працівник приватного підприємця мав захище­не право на щорічну відпустку, у нього повинен бути на руках власний примірник трудового договору з підприємцем. Цей договір, укладений у обов’язковій письмовій формі, працівник у тижневий строк з моменту фактичного допущення його до роботи повинен зареєструвати у державній службі зайнятості за місцем свого проживання (ст. 24-1 КЗпП).  

Реалізувати ж саме право на відпустку — спра­ва техніки: потрібно просто на ім'я підприємця подати  заяву з проханням надати відпустку.

Крім щорічної оплачуваної відпустки, працівники при­ватних підприємців мають право на всі інші види від­пусток, встановлені ст.4 Закону про відпустки.

Що стосується порядку оформлення відпусток під­приємцем і розрахунку відпускних, то він такий самий, як і для юридичних осіб.

 із звернень громадян

Я та моя товаришка є підприємцями, я — платником єдиного, вона — фіксованого податку.   Що нам робити з 50-відсотковою доплатою податку за пра­цівника, який пішов у щорічну відпустку? Сплачувати чи не сплачувати?  

Відповідно до ст. 2 Указу Президента "Про спрощену систему оподат­кування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва", якщо у підприємницькій діяльності використо­вують найману працю, ставка податку збільшується на 50 відсотків за кожну людину. Іншими словами, податок сплачують за всіх осіб, що перебувають у трудових відносинах з підприємцем.  

Саме у цих трудових відно­синах працівник і продовжує перебувати з підприємцем навіть під час своєї щорічної відпустки, адже в цей період трудовий договір діє і за працівником зберігається його робоче місце (ст.74 КЗпП і ст. 2 Закону про відпустки).

Отже, коли працівник у що­річній відпустці, за нього все-таки потрібно сплачувати податок (ст. 23 Закону про відпустки).

Юрист БО «Твоє право» Андрій ВОВК